Еволюція приязні

Еволюція приязні
Природний добір, який пропагує лагідність і просуспільні настрої, лежить в основі успіхів нашого виду й поразки неандертальців та інших гомінінів. Сьогодні на Землі живе лише один вид людей, але ще недавно в нас було товариство – пишуть Браян Гаре і Ванесса Вудс у журналі ScientificAmerican.

Упродовж приблизно 300 тис. років існування Homosapiensми ділили нашу планету зі щонайменше чотирма іншими людськимивидами гомінінів. З перспективи часу здається очевидним, чому перемогли саме ми. Ми вміли краще полювати, були розумнішими й більш розвинутими технічно.

Та це так лише з нашого погляду. Деякі інші людськівиди гомінінівволоділи ще більш розвиненими техніками, жили довше від нас – можливо, й на мільйон років – і навіть могли похвалитися більшим мозком. Якби ми повернулися в часі на 100 тисяч років і мусили б відгадати, який із наявних тоді на Землі видів досягне успіху, можливо, наш вибір припав би на неандертальців.

У нас із неандертальцями був спільний предок.Вони були сильнішими від нас, мали міцнішу тілобудову, вміли виготовляти складніші знаряддя й полювали на великих тварин льодовикової Європи. У нас із неандертальцями був спільний предок, ми також розділяли особливийваріант гену FOXP2,який вважають одним з ключових “генів мови”. Їхня культура була витонченою: вони ховали своїх померлих, піклувалися про хворих і неповносправних, розмальовували свої тіла та оздоблювали їх біжутерією, зробленою з мушель, пір’я та кісток.

Перші люди нашого виду, які прибули до Європи, зустріли велику популяцію неандертальців, добре пристосовану до місцевих холодів. Пізніше, коли клімат став ще суворішим, сучасні люди зникли з Європи, а неандертальці залишилися й навіть збільшили свою кількість. У порівнянні з нашими найближчими живими біологічними родичами – шимпанзе й бонобо – наш вид має незначну генетичну відмінність, що свідчить про те, що колись у минулому – можливо, навіть і кілька разів – ми проходили процес популяційного “вузького горла”, а це означає, що доля всього виду висіла на волосині. 

Та все ж, як би ми інакше досягли успіху, не будучи ні сильнішими, ні розумнішими?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Магма не так уже й близько Міжзоряні зайди