By Основою життя на планеті є вода. Якщо без їжі людина може прожити майже 45 діб, то без води – лише від 3 до 10.
За даними Всесвітньої організації здоров’я, 80% усіх захворювань спричиняє неякісна питна вода. Особливо критична ситуація була в часи СРСР, коли держава майже не займалась проблемами екології і спокійно будувала хімзаводи та ядерні електростанції поруч з великими містами. Саме цей індустріальний радянський спадок ще й досі забирає життя громадян в деяких промислових районах України через катастрофічне забруднення питної води. Тому варто слідкувати за якістю того, що ми п’ємо.
Міські мешканці можуть придбати якісну фасовану воду в магазині, в кіосках, де встановлені очисні пристрої, замовити доставку в спеціалізованій компанії, встановити індивідуальний фільтр удома або самостійно набирати воду в артезіанських бюветах. А от воду з-під крану потрібно обов’язково відстояти і прокип’ятити перед вживанням.
Та все ж найкориснішою для організму є джерельна вода, яку природа сама приготувала для нас і вивела на поверхню. Не дарма саме джерела часто пов’язані з випадками зцілень.
Організм людини найкраще сприймає воду з певними фізичними властивостями. Кількість розчинних природних компонентів характеризує показник TDS, який вимірюється в мг/л. Рівень кислотно-лужного балансу визначає показник pH. Окислювально-відновлювальний потенціал ОВП вимірюється в mV, і може мати знак (-) чи (+).
Показник TDS у питній воді може становити від 10 до 1000 мг/л. Якщо вода очищається за допомогою системи оберненого осмосу, то цей показник буде дуже низький – 10-30 мг/л. Саме такий метод очистки встановлений в кіосках з питною водою, його часто рекомендують й для індивідуальної очисної системи. Максимально очищена від природніх компонентів вода є доволі активною, і при потраплянні в організм може розчинити і вивести корисні мінерали. Воду з низьким TDS можна використовувати для приготування їжі, але краще хоч трохи її мінералізувати. Наприклад, перелити в керамічну чи металеву посудину, покласти декілька мінералів кремнію, або придбати спеціальний набір мінералів для води. Слід також обирати воду тих виробників, які після очистки ще й мінералізують її спеціальними пристроями, підіймаючи показник TDS до 80-100 мг/л.
Вода з високим показником TDS (понад 600 мг/л) є надто мінералізованою. Варто провести її хімічний аналіз і визначити корисність мінералів. Таку воду потрібно використовувати обмежений проміжок часу і тільки як лікувальну. Але можуть бути джерела з високим TDS, в яких склад мінеральних речовин природою підібрано так, що така вода приносить тільки користь і є справді цілющою.
Якщо у містян є можливість вибрати ідеальну воду для свого організму, то для мешканців сіл і невеличких містечок основним джерелом питної води є криниці. Для визначення якості такої води необхідно провести її повний аналіз у спеціалізованих санітарних лабораторіях, або хоча б відслідковувати показник кількості розчинних домішок TDS. Як правило, в чистих криницях цей показник становить від 100 до 250 мг/л. А от TDS 400 і вище свідчить про забруднення криниці поверхневими водами.
Кислотно-лужний баланс води також дуже важливий, адже він випливає на pH крові. Гармонійна робота всіх систем організму можлива при pH крові 7,35 – 7,45. Якщо цей показник відхиляється від норми, можуть виникнути проблеми зі здоров’ям. Тому необхідно періодично перевіряти pH крові. Опосередковано кислотно-лужний баланс організму можна визначити й по pH сечі. Цей аналіз провести доволі легко, оскільки в будь-якій аптеці можна придбати спеціальні лакмусові смужки.
Отже, pH води повинен також бути в межах 7,5 – 8,5. Однак все ж краще вибирати воду з лужною реакцією близькою до 8, адже зазвичай людський організм закислений через шкідливе харчування. Щоб підвищити pH води, потрібно довести її до кипіння у відкритій посудині, а потім різко охолодити.
Важливий фізичний показник води – окислювально-відновлювальний потенціал (ОВП). Життєдіяльність будь-якого організму забезпечують окислювально-відновні реакції, під час яких електрони приєднуються чи віддаються. Виникає енергія, яка і підтримує нормальний гомеостаз. ОВП організму становить від -100 до -200. Якщо споживати воду з показником +200, то значна частка життєвої енергії організму піде на її засвоєння. Майже вся доступна для споживання вода має додатний показник ОВП: вода з-під крану – +200 – +500, фасована питна вода – +150 – +250, вода з криниці – + 100 – +200. Від’ємний показник має лише вода з артезіанських свердловин і бюветів. Однак коли артезіанська вода контактує з повітрям, ОВП починає зростати, і вже через добу набуває додатних значень. Сьогодні існують спеціальні пристрої, які суттєво знижують ОВП будь-якої води.
Ще одна фізична властивість води – структурна упорядкованість. Внутрішньоклітинна вода організму має певну молекулярну структуру, тому і вода, яку ми споживаємо, також повинна бути структурованою. Однак у природі вона трапляється нечасто. Можна значно поліпшити структуру води, якщо заморозити її. За структурою тала вода наближається до внутрішньоклітинної, тому організм витрачатиме значно менше зусиль для її засвоєння.
Передовим дослідником фізичних властивостей питної води, зокрема її структури, був український вчений, професор, директор Українського Інституту екології людини Михайло Васильович Курик. Він розробив новітню методологію визначення якості питної води, що дає змогу значно покращити її властивості і зберегти здоров’я людству.
