By 
В умовах сучасних викликів, зокрема російсько-української війни, світовий лад почав змінюватися. Вельми посилилася геополітична роль США як міжнародного лідера. Саме завдяки активній позиції Америки Захід консолідувався, проявив солідарність з українцями й почав надавати нам фінансову та військову допомогу. Посилює сьогодні свою роль у світі і Євросоюз, члени якого також підтримують Київ. Проте всередині ЄС є певні суперечності. Так, країни Балтії й Східної Європи дуже активно допомагають Україні, оскільки вони розуміють, що в разі нашої поразки наступними будуть вони. Словаччина, наприклад, нещодавно передала Україні ракети ППО С-300. Ці країни також підтримують наш вступ до ЄС і НАТО.
Західна Європа натомість займає трохи поміркованішу позицію. Так, Німеччина надає нам гуманітарну допомогу, певні види озброєнь, але не постачає потужної наступальної зброї. Німецький канцлер Олаф Шольц ще не схвалив передання Україні 100 танків. Берлін також досі не запровадив ембарго на російську нафту й газ. Франція також нібито підтримує Україну, але Емманюель Макрон і надалі виступає за налагодження переговорів із В. Путіним, щоб той припинив криваву війну. Окрім того, деякі французькі компанії досі працюють на російському ринку.
Серед країн ЄС особливу позицію займає Угорщина. Загалом вона підтримує європейські санкції проти Росії, але в деяких галузях продовжує з нею тісно співпрацювати. Зокрема, країна активно закуповує російський газ, за який готова платити навіть рублями. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан час від часу робить проросійські заяви.
Одним із найкращих союзників України сьогодні стала Великобританія, яка активно надає нам фінансову і військову допомогу. Окрім того, Британія та Польща ще напередодні війни хотіли створити союз з Україною.
Проте варто згадати й про країни, що займають вичікувальну позицію. Наприклад, Китай, який також прагне стати передовим світовим гравцем, досі не засудив російську агресію. Водночас він заявляє про те, що виступає за мир і стабільність, і закликає до налагодження україно-російського діалогу. Війна в Україні завдає Китаю певних збитків, але загалом він від неї виграє. Адже якщо раніше США бачили в ньому основного суперника, то сьогодні скерували сили на Росію.
Серед азійських країн нейтральну позицію щодо війни займає й Індія. Україно-індійські відносини стали дещо прохолоднішими після того, як декілька років тому Київ підписав контракт на постачання танків із Пакистаном, з яким в Індії завжди були напружені стосунки. Натомість із Москвою ця країна має тісне економічне партнерство ще з часів Радянського Союзу. Вона також придбала у РФ нафту зі знижкою у 20 %, купляє багато російської зброї. Індія прагне використати російсько-українську війну, щоб посилити свої позиції на продовольчому ринку. Щорічно вона постачала світові приблизно 6 млн тонн пшениці, а цьогоріч хоче збільшити цю кількість до 10 млн тонн.
На Індію хоче вплинути Японія, яка займає проукраїнську позицію. Під час нещодавнього візиту в Нью-Делі прем’єр-міністр Японії попросив керівництво країни визначитися зі ставленням щодо війни в Україні. Імовірно, Індія прислухається до цієї позиції, адже Японія за минулі роки інвестувала в неї 40 млрд доларів, а зараз разом зі США та Австралією обіцяє вкладати суттєві кошти в країну та зміцнювати там своє становище. Індія також не зацікавлена в посиленні Китаю, який є її головним конкурентом у регіоні, тому їй вигідніше посилювати співпрацю зі США та Японією.
Серед країн Африки є багато економічних партнерів Росії, що постачають їй корисні копалини. Декілька років тому РФ підписала угоди про посилення економічних зв’язків з Ефіопією, Анголою, Мозамбіком, Намібією, Зімбабве. Кремль також активно підтримує уряди в Судані та ЦАР, допомагаючи їм справлятися з опозиційними силами, і навіть втручається в збройну боротьбу між урядовими військами та повстанцями. Росія продає свою зброю Анголі, Буркіна-Фасо, Камеруну тощо. Проте в деяких африканських країнах її позиції послаблюються. Наприклад, РФ мала вплив на Гвінею, де містяться суттєві поклади бокситів, але нещодавно там відбувся переворот і країну очолили профранцузькі військові.
Водночас відносини України з африканськими країнами тільки почали налагоджуватися. Хоча деякі держави цього регіону підтримують Росію, більшість із них засудила агресію проти України на голосуванні Генасамблеї ООН. Проте в конфлікт вони не прагнуть втручатися. Так, коли Україна оголосила набір в інтернаціональний легіон, африканські країни здебільшого заборонили своїм громадянам до нього вступати.
Україна постачає в Африку продовольство, і низка держав регіону суттєво залежала від українських зернових. У 2021 році Ємен імпортував з України 22 % з усього обсягу пшениці, а Єгипет – 26 % кукурудзи. Тож цьогоріч через російсько-українську війну в багатьох країнах Африки й Близького Сходу може виникнути продовольча та гуманітарна катастрофа, частину держав навіть може спіткати голод.
З-поміж мусульманських країн є як проукраїнські, так і нейтральні. Наприклад, нас підтримав Азербайджан, а також Туреччина, яка активно постачає нам “Байрактари”. Окрім того, вона перекрила протоку Босфор, чим дуже допомогла Півдню України. Туреччина хоче стати потужним регіональним лідером, намагається захищати права кримських татар в окупованому Криму.
Саудівська Аравія та ОАЕ є союзниками США, тому загалом підтримують Україну, хоча й не надають нам певної допомоги, адже передусім розв’язують власні проблеми. Водночас Саудівська Аравія на прохання Америки збільшила видобуток нафти, щоб скоротити залежність деяких країн від російських вуглеводнів.
Шиїтський Іран займає нейтральну позицію щодо війни в Україні. Він є опонентом США, а тому не може бути нашим союзником. Проте не стане й партнером Росії, адже вони є конкурентами в регіоні й мають зовсім різні світоглядні та релігійні позиції.
Серед країн Північної Америки Україні активно допомагають Штати й Канада. Мексика дотримується нейтралітету, проте російську агресію засудила. Деякі держави Латинської Америки мають проросійські симпатії, наприклад Нікарагуа, владі якої допомагає Москва, а також Куба. Країни Південної Америки переважно займають нейтральну позицію. Бразилія, зокрема, заявила, що вона не підтримує жодну сторону, але виступає за припинення конфлікту. Деякі держави регіону симпатизують Росії. Наприклад, Венесуела, президент якої Ніколас Мадуро вважає, що економічні санкції Заходу проти РФ загрожують світовій економіці й можуть спричинити збройний конфлікт всесвітнього масштабу. Натомість уряд Чилі засудив російську агресію й заборонив російським компаніям брати участь у міжнародній аерокосмічній виставці FIDAE.
Водночас ООН, що повинна забезпечити мир і стабільність у світі, хоча й засудила агресію Росії проти України, але зупинити РФ не може, оскільки не має дієвих важелів впливу. Крім того, Росія досі є членом Радбезу ООН, хоча як країна-агресор мала б бути виключена з організації відразу після початку війни. Саме тому ООН потребує кардинального перезавантаження. Отже, світ здебільшого підтримує Україну в її справедливій боротьбі з російською агресією, хоча деякі країни й дотримуються нейтралітету. Проте ця війна показала, що низка міжнародних організацій не виконує своїх функції, тому на міжнародному рівні потрібно здійснити суттєві інституційні зміни.
