By Міжнародна правозахисна організація Freedom House опублікувала новий звіт «Свобода у світі 2018». Україну віднесли до категорії «частково вільних» країн. Україна здобула три з семи балів у «рейтингу свободи» (за наведеною шкалою, сім балів – найгірший показник):
Огляд:
Україна продовжує відновлюватись після безпорядків, що супроводжували усунення Віктора Януковича з президентства в 2014 році, а також пов’язаної з цим кризи, викликаної окупацією Криму російською стороною і військовою підтримкою сепаратистів на Донбасу у східній Україні. Неспроможність органів влади притягнути до судової відповідальності за масштабну корупцію на високому рівні підірвала популярність уряду та вплинула на певні зусилля з реформування. У сфері громадянських прав і свободи політичний тиск та напади на журналістів загрожували свободі преси.
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ У 2017:
• Уряд здійснив прогрес у розробці та реалізації низки реформ протягом року, включаючи зміни у системі охорони здоров’я та освіти, а також заходи, спрямовані на розширення повноважень місцевих та регіональних адміністрацій.
• Зусилля побороти поширення корупцією зупинилися, оскільки незалежне Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зіткнулося з політичним втручанням, а голова ключового парламентського антикорупційного комітету був звільнений. Нові вимоги щодо публікації даних були накладені на неурядові організації (НУО), які зосереджувались на боротьбі з корупцією. Довгоочікуваний антикорупційний суд тільки буде створений наприкінці року.
• У травні нові санкції обмежили доступ українців до популярних російських соціальних мереж та інформаційних центрів.
• Тривалі бої продовжувалися у східному регіоні Донбасу. Організація Об’єднаних Націй в травні повідомила, що в результаті конфлікту, який виник в середині 2014 року, було вбито понад 10 000 чоловік, більше чверті з них – цивільні особи.
Основні висновки:
Кабмін прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який був обраний на посаду в 2016 році, розпочав низку реформ в 2017 році. Серед них – ініціативи щодо посилення автономії регіональних та місцевих адміністрацій, капітальний ретельний перегляд пенсійної системи та покращення роботи лікарень та зниження корупції в них. Посадові особи також зробили зусилля, спрямовані на поступове зупинення операцій державних міністерств.
У вересні президент Петро Порошенко підписав закон, спрямований на узгодження системи освіти країни з тими, що є в Європейському Союзі (ЄС), проте він викликав критику щодо положень, які до 2020 року зроблять українську мову основною мовою навчання у більшості державних шкіл. Слабка коаліція більшості не змогла просунути ряд інших реформаторських ініціатив, які залишилися заблокованими в парламенті, частково через опозицію могутніх бізнес-груп та інших груп з особливими інтересами.
Корупція залишається серйозною проблемою і існує невелика політична воля боротись з нею, незважаючи на сильний тиск з боку громадянського суспільства. НАБУ, в завдання якої входить розслідування корумпованих чиновників, зіткнулася з тиском з боку урядових чиновників високого рівня, а також правоохоронних органів, які наприкінці року заарештували чиновників НАБУ та вилучили деякі матеріали бюро. Хоча Порошенко у жовтні підписав законодавство для створення довгоочікуваного антикорупційного суду, наприкінці року орган ще не був створений, а спостерігачі попередили, що його подальша робота може порушуватись іншими законодавчими актами. У грудні намагання парламенту звільнити голову антикорупційного комітету викликало стурбованість посла ЄС в Україні. Крім цього, у березні Порошенко підписав закон про посилення моніторингу за діяльністю НУО, орієнтованих на корупцію, вимагаючи від їх керівників, персоналу та підрядників подавати декларації про активи.
Хоча сфера засобів масової інформації України покращилася після зміни уряду у 2014 році, журналісти стикаються з політичним втручанням, а також з насильством та домаганням. Влада продовжувала цензурувати деякі російські джерела новин і заборонила окремим російським журналістам в’їжджати в країну в 2017 році. У травні санкції, спрямовані на російські ЗМІ, які спочатку були введені у 2014 році у відповідь на пропагандистський контент, призначений для підтримки російської окупації Криму, були введені на популярні російські соціальні мережі “Однокласники” і “ВК”, російське державне інформаційне агентство РІА “Новини” та пошукову систему “Яндекс”, серед інших.
На кінець року угоди про припинення вогню не змогли принести мир у східний регіон Донбасу, де продовжувались періодичні бої між сепаратистськими збройними силами, що підтримуються Росією, та українськими військовими. Впродовж року відбулося декілька убивств, пов’язаних з конфліктом. У травневому звіті Управління Верховного Комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) встановило, що після виникнення конфлікту в квітні 2014 року в результаті бойових дій було вбито щонайменше 10 090 осіб, в тому числі понад 2700 мирних жителів та близько 24 000 осіб поранено. Бої також перемістили понад мільйон людей, багато з яких намагаються отримати доступ до державних послуг в інших містах України.
Коротке пояснення :
Описані вище цифрові показники та ситуація не відображають умов у Криму, які розглядаються в окремому звіті. Звіти “Свобода у світі” оцінюють рівень політичних прав та громадянських свобод у певній географічній місцевості, незалежно від того, чи впливає на них держава, недержавні суб’єкти чи іноземні держави. Спірні території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, включаючи кордони, які є достатньо стабільними для порівняння з попереднім роком».
