By 14 березня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг представив свій Річний звіт за 2018 рік. У документі зазначено:
«У роки після Холодної війни НАТО доклав багато зусиль для встановлення стратегічного партнерства з Росією. Це передбачало розвиток діалогу та практичної співпраці у сферах, що становлять спільний інтерес. Однак у 2014 році, як наслідок незаконного приєднання Криму до Росії, практичне співробітництво між НАТО і Росією було призупинено. Агресивні дії Росії в Україні, її дестабілізуюча військова поведінка та використання гібридних дій проти країн Євро-Атлантичного регіону суттєво змінили міжнародне середовище безпеки – послаблюючи стабільність та безпеку, а також посилюючи непередбачуваність. У 2018 році дестабілізуюча поведінка Росії тривала.
Наприкінці листопада Росія застосувала військову силу проти трьох українських військово-морських суден у міжнародних водах Чорного моря, біля Азовського моря і Керченської протоки. Союзники закликали до спокою і стриманості і переконували Росію звільнити українських моряків і кораблі, які вона захопила. Союзники підтвердили свою повну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і територіальних вод. Вони також зобов’язалися надавати Україні подальшу політичну та практичну підтримку.
У 2018 році Рада НАТО-Росія збиралася двічі – у травні та жовтні. Перше місце на порядку денному кожної зустрічі займав конфлікт в Україні та навколо неї, включаючи необхідність повного виконання Мінських угод. На обох засіданнях Ради також розглядалися питання, пов’язані з контролем над озброєннями, військовими діями, прозорістю та зменшенням ризиків.
На саміті в Брюсселі союзники підтвердили свою давню прихильність контролю за звичайним озброєнням як ключовим елементом євроатлантичної безпеки і підкреслили важливість повної імплементації та дотримання вимог щодо відновлення довіри.
У цьому контексті члени НАТО продовжують наголошувати на тому, що однобічна військова діяльність Росії в Україні та навколо зруйнувала мир, безпеку та стабільність у регіоні, а також, що вибіркове виконання Москвою Віденського документа, Договору про відкрите небо та багаторічне невиконання Договору про звичайні збройні сили в Європі послабили позитивний внесок цих інструментів контролю над озброєннями.
Суверенна, незалежна і стабільна Україна, віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки. З часу незаконної анексії Криму Росією в 2014 році НАТО активізувала політичну та практичну підтримку України. Це зобов’язання було підтверджено на саміті в Брюсселі у липні 2018 року, де лідери країн НАТО зустрілися з президентом України Петром Порошенком разом з президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі. У 2018 році Комісія Україна-НАТО (створена у 1997 році) продовжувала обговорювати ситуацію з безпекою в Україні та навколо неї, включаючи Крим, Східну Україну та Чорне море. Вона також обговорювала широкомасштабні реформи в Україні, спрямовані на впровадження євроатлантичних принципів і стандартів на тлі прагнень України до членства в НАТО. Зобов’язання НАТО сприяти реформам у секторі безпеки і оборони України через Комплексний пакет допомоги, що включає 10 трастових фондів, залишаються основними. У 2018 році консультативні сили представництва НАТО в Україні зосереджувалися на розробці та реалізації Основного закону про національну безпеку. Тривала медична реабілітація поранених солдатів та підтримка українських медичних установ, а також програма НАТО щодо працевлаштування для колишніх військовослужбовців.
Починаючи з 2014 року, НАТО також допомагала українським військовослужбовцям справлятись з психологічними травмами, що виникли під час конфлікту. У червні було розпочато новий проект НАТО “Наука заради миру і безпеки”, який дасть можливість виявляти в режимі реального часу вибухові речовини в громадському транспорті. Розробляються інші проекти щодо кіберзахисту та захоронення радіоактивних відходів. У відповідь на прохання України після серії вибухів на складах боєприпасів, НАТО розробила конкретні проекти, спрямовані на забезпечення безпечного зберігання боєприпасів.
НАТО є лідером у впровадженні ефективного управління в секторах оборони та безпеки. Станом на 2018 рік, 53 країни підтримують політику та план дій із створення взаємодії НАТО. НАТО визнає, що корупція та неефективне управління ускладнюють кожну проблему безпеки, з якою він стикається. Завдяки своїй програмі взаємодії НАТО надає підтримку окремим країнам за потребою. У 2018 році Альянс надав спеціальну підтримку 20 країнам, включаючи 12 партнерів. Зусилля Альянсу були спрямовані на Афганістан, Ірак, Україну та країни Західних Балкан. Майже 2500 цивільних і військових взяли участь у заходах із створення взаємодії.
НАТО також створив Програму для підвищення рівня оборонної освіти, щоб підтримати навчання в галузі безпеки і оборони. Метою Програми є допомогти партнерам будувати, розвивати та реформувати свої професійні військові навчальні заклади. Це, зазвичай, передбачає обговорення між колегами інституційної адаптації, розвитку факультету та розробки навчальних програм. У 2018 році було 13 індивідуальних національних програм з різними напрямками та на різних етапах розвитку, які залучали Афганістан, Вірменію, Азербайджан, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Мавританію, Молдову, Монголію, Північну Македонію, Сербію, Туніс і Україну.
У 2018 році в НАТО було понад 20 цільових фондів. Разом цільові фонди допомогли забезпечити підтримку сил безпеки Афганістану, оборонних реформ в Україні та ініціативи з розбудови потенціалу в п’яти інших країнах.
У 2018 році співробітництво між ОБСЄ та НАТО посилилось після відкриттям у травні Бюро НАТО із зв’язків у Відні.
Бюро НАТО із зв’язків підтримує та сприяє регулярним контактам та обміну інформацією між двома організаціями у сферах, що становлять взаємний інтерес, у тому числі з питань безпеки на Західних Балканах, в Україні, на Південному Кавказі, в Центральній Азії, Афганістані, на Близькому Сході та в Північній Африці».
