Геополітичні наслідки протестів у Казахстані

Геополітичні наслідки протестів у Казахстані
На початку січня всі світові ЗМІ облетіла звістка про те, що в Казахстані відбулися масові протести проти влади. У столиці та інших містах на вулиці вийшли сотні тисяч громадян. Головною причиною мітингів було погіршення фінансового становища населення. Політика влади призвела до того, що масово збагачувався тільки невеликий прошарок суспільства, тобто групи, наближені до кланів президента Касима-Жомарта Токаєва та ексочільника країни Нурсултана Назарбаєва. Більша ж частина населення з кожним роком біднішала, багато хто зараз живе на межі зубожіння.

Безпосередньою причиною заворушень було підвищення цін на скраплений газ. Оскільки енергетична галузь суттєво залежить від керівних кланів, підняття вартості було необґрунтованим, і громадяни здебільшого з ним не погодилися. Усе це наклалося на падіння курсу тенге, підвищення цін на різні товари, скорочення загального добробуту населення.

Певний вплив на протести мало також протистояння між кланами нинішнього й колишнього президентів. У Казахстані декілька років панувало двовладдя, оскільки країну очолював Касим-Жомарт Токаєв, а Раду безпеки – Нурсултан Назарбаєв. Між ними точилася постійна боротьба, яка останнім часом загострилася, клан Токаєва перейшов у наступ. За офіційними даними, Назарбаєв передав президентові посаду керівника Ради безпеки й утік із країни. Проте його прихильники не планують здаватися. Можливо, саме вони спровокували й частково фінансували мітинги. Проте здебільшого протестувальники обстоюють власні права і свободи та не підтримують жоден із кланів, які тільки наживалися на громадянах.

Президент Токаєв оголосив надзвичайний стан у Казахстані й наказав стріляти в мітингарів. Відбулися збройні сутички з поліцією та іншими силовиками. За останніми даними, серед протестувальників і силовиків є сотні жертв. Тож деякі експерти вважають, що в Казахстані розпочалася громадянська війна.

5 січня Токаєв звернувся до учасників Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням надати війська для боротьби з “терористами”. Росія скерувала в Казахстан декілька тисяч своїх військових, які вже контролюють низку стратегічних об’єктів у столиці та в інших містах. Проте така допомога дуже дорого коштуватиме режиму Токаєва. Раніше президент ще намагався загравати з ЄС, США, Китаєм (який також має в цьому регіоні геополітичні інтереси), однак після введення російських миротворчих військ Казахстан стане ще більш залежним від РФ. Кремль уже висунув деякі вимоги, зокрема про визнання Криму російським, запровадження російської мови як другої державної, відновлення кирилиці. Тобто країна повністю повернеться в орбіту Росії, яка відтепер суттєво посилить свій вплив у цьому регіоні.

Військових у Казахстан відправили також інші члени ОДКБ: Білорусь, Таджикистан, Вірменія. А от у Киргизстані, що також належить до організації, щодо цього виникли гарячі суперечки. Депутат киргизького парламенту Ісхак Масалієв зазначив, що члени ОДКБ можуть вводити війська в одну з держав об’єднання, якщо вона зазнала зовнішнього вторгнення. Натомість у Казахстані місцеве населення постало проти влади, тому втручатися у внутрішні справи цієї країни не варто.

Ситуацію із введенням військ здебільшого засудили й демократичні країни. Експосол США в Казахстані Вільям Кортні зазначив у своєму інтерв’ю, що казахські протестанти постали проти корумпованої тиранії, тож допомога владі від деяких країн, зокрема від РФ, є злочином проти мирного населення й порушенням міжнародних норм. Наргіс Касенова, експертка із Гарвардського університету, зауважила, що звернення Токаєва по допомогу до Росії та інших членів ОДКБ – це катастрофічне рішення, яке підриває можливість збереження легітимності президента.

Деякі експерти вважають, що протести в Казахстані послаблять напругу на українсько-російському кордоні, оскільки Москва буде змушена скерувати частину своїх військ на придушення мітингів. Проте це насправді не так, оскільки РФ не відкликає свої сили із кордону з Україною. Вона також не буде спрямовувати багато військових у Казахстан, адже вважає, що ситуація там контрольована. У геополітичному плані Росія навпаки буде відчувати себе переможцем, оскільки суттєво посилить свій вплив у Казахстані та загалом у Центральноазійському регіоні. Можливо, Кремль навіть захоче застосувати український сценарій і присвоїти деякі північні території Казахстану, де мешкає певна частина російськомовного населення.

Хоча Захід і висловлює глибоке занепокоєння ситуацією в Казахстані, про санкції проти Токаєва наразі не йдеться. За останніми даними, у країні було заарештовано приблизно 9 тисяч протестувальників, силовики контролюють більшість регіонів. Однак якщо режим Токаєва не здійснить важливі соціальні та економічні реформи, ситуація рано чи пізно може повторитися.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


У Болгарії й Чехії обрано нові уряди Геополітичні наслідки зустрічі лідерів Люблінського трикутника