Геополітичні наслідки візиту Сі Цзіньпіна до Росії

Геополітичні наслідки візиту Сі Цзіньпіна до Росії

У середині березня китайський лідер Сі Цзіньпін із робочим візитом відвідав Москву, де зустрівся з кремлівським очільником Володимиром Путіним. Під час кількагодинної бесіди лідери обмінялися думками про сучасну геополітичну ситуацію і окреслили шляхи подальшої співпраці. Путін наголошував на тому, як він поважає і підтримує Китай, який, за його словами, досягнув суттєвих успіхів за останні десятиліття. Він сподівається на подальшу плідну співпрацю між країнами в різних галузях, зокрема у військовій, а також у сфері протидії Заходу. На його думку, США та ЄС і є головними розпалювачами війни в Україні, адже й далі надають Києву зброю. 

Сі Цзіньпін також зазначив, що Росія багато чого досягнула за останні десятиліття, хоча дипломатично не згадав про її втрати за останній рік. Він заявив, що й надалі сподівається на ефективну торговельну співпрацю з Росією, маючи на увазі насамперед постачання російських енергоносіїв у Китай за зниженими цінами. Крім того, китайські компанії дуже успішно заповнюють російський ринок, тож КНР корисне таке партнерство. 

У геополітичній площині Китаю вигідно сьогодні співпрацювати з Росією для протидії Заходу, оскільки США і ЄС посилюють свої впливи на міжнародному рівні. Тому для КНР не є корисною поразка Росії, адже це буде означати геополітичну поразку й інших автократичних і тоталітарних країн, до яких також належить і Китай. Водночас не вигідний йому і виграш Росії, яка в цьому разі знову буде намагатися стати потужним регіональним геополітичним лідером. Проте перемога Москви гіпотетично можлива лише за умови, що Китай почне масштабну військову підтримку Росії. Проте КНР на це, найімовірніше, не наважиться, оскільки це означатиме посилення конфронтації із Заходом. Така ситуація Китаю не вигідна, адже у сфері торгівлі він найбільше співпрацює насамперед зі США та країнами ЄС. 

На підсумковій зустрічі Сі Цзіньпін сказав, що з Росією буде посилюватися тільки економічна співпраця, а про жоден військово-політичний союз не може бути й мови. Крім того, очільник Китаю також укотре наголосив, що він твердо виступає проти застосування ядерної зброї, що будо адресовано кремлівському очільнику, щоб він навіть не думав про можливість використання ядерної зброї. Тож хоча Путін і диктатор, використати ядерну зброювін не наважиться, оскільки це може прямо загрожувати його життю.

Сі Цзіньпін також укотре наголосив на тому, що він виступає за мир і стабільність у світі, зокрема й у Європі, тому закликав Путіна до діалогу з Україною і до виконання китайського мирного плану. Очільник Кремля лицемірно підтвердив, що він також підтримує цей план і виступає за діалог, хоча, звичайно, не уточнив, що розуміє цей діалог тільки на своїх умовах, тобто всі захоплені українські території залишаються Росії, на що Україна ніколи не піде, а він буде власним зомбованим співгромадянам розповідати, який він “великий лідер і переможець”.

Отже, лідери країн продуктивно поспілкувалися під час зустрічі. Найбільше користі від цього візиту отримав Китай і задоволений Сі Цзіньпін відлетів додому, адже всі договори, які були підписані, відповідають його економічним інтересам. Путін же міг похвалитися хіба що тим, що на зустрічі вони обговорювали будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який буде протягнутий через Монголію до КНР і на який пообіцяв виділити кошти Китай. Сі Цзіньпін, однак, стримано сказав, що КНР наразі тільки планує фінансування цього проєкту й остаточного рішення ще не ухвалено. Та й у разі поразки Росії ніхто кошти на цей проєкт не виділить. 

Від візиту Сі Цзіньпіна РФ майже нічого не отримала. Путін, який так хотів дістати чіткі гарантії постачання зброї та іншої військової допомоги від Китаю, так і не досягнув бажаного. Але йому був важливий цей візит, щоб показати світу, що ще хоч якась країна визнає його легітимність, і щоб хоч якось потішити своїх громадян тим, що ще хтось зі світових лідерів поважає його як керівника країни. Особливо це важливо після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт. Тепер будь-яка зі 123 країн, що ратифікували Римський статут, може й повинна його арештувати, якщо він перебуватиме на її території. Сьогодні Путін перетворився на воєнного злочинця, повного геополітичного вигнанця, який і далі затягує Росію, яку він так прагнув зробити “великою”, у прірву. Тож її розпад може статися найближчими роками. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Ордер на арешт Путіна: геополітичні наслідки Навіщо Лукашенко їздив у Китай?