Геополітичні наслідки зустрічі лідерів Люблінського трикутника

Геополітичні наслідки зустрічі лідерів Люблінського трикутника
Нещодавно в місті Гута Івано-Франківської області зустрілися лідери країн Люблінського трикутника – України, Литви й Польщі. Альянс був створений наприкінці липня 2020 року в Любліні для вироблення спільної політики в секторах енергетики, торгівлі, культури, туризму, безпеки, оборони, протидії кіберзагрозам, а також для боротьби з поширенням COVID-19 тощо.

На зустрічі високопосадовці обмінялися думками щодо поточної геополітичної ситуації в регіоні. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що наша країна переживає складні часи, оскільки коло її кордонів сконцентрувалося приблизно 100 тисяч російських військовослужбовців, тож Україна залучає всі можливі дипломатичні засоби, щоб відвернути Росію від повномасштабного вторгнення. Але якщо Кремль все-таки на це зважиться, українська армія готова гідно зустріти агресора. Проте Україні потрібна й допомога її союзників, зокрема надання зброї оборонного спрямування, засобів протиповітряної оборони, новітніх оборонних технологій, що можуть завдати непоправної шкоди ворогу.

Зеленський закликав ЄС і США не чекати, поки агресор вторгнеться на нашу територію, а вже сьогодні посилити економічні санкції, адже тільки жорсткі дії можуть зупинити Росію. Президент України наголосив також на тому, що в умовах посилення глобальних змін ми маємо змінити філософію зовнішньої політики й будувати її на засадах креативності та швидкості. Він згадав, що 21 грудня виповнюється 14 років відтоді, як Словаччина, Польща, Угорщина, країни Балтії долучилися до Шенгенської зони, а Болгарія та Румунія стали членами ЄС. Україна розташована в центрі Європи, тому нам треба не чекати десятки років, а найближчим часом вступити в ЄС і мати чіткі перспективи щодо членства в НАТО. Україна робить усе для цього можливе. Саме тому для посилення геополітичної суб’єктності України, ухвалення комплексної програми її дій на світовій арені, активізації руху до ЄС на НАТО 21–22 грудня в Гуті відбулася міжнародна конференція за участю 300 українських дипломатів і деяких міжнародних представників.

Президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що Польща також сьогодні переживає непрості часи, оскільки Білорусь за підтримки Росії намагається дестабілізувати білорусько-польський кордон, надсилаючи туди потоки нелегальних мігрантів, які хочуть його прорвати. Проте з допомогою прикордонної служби, поліції й армійських підрозділів ситуацію вдалося взяти під контроль. Другим важливим викликом сьогодення є дестабілізаційний вплив Росії, яка прагне розхитати внутрішньополітичну ситуацію в ЄС. Але найбільше від цього потерпають країни Східної Європи, зокрема Україна, а також держави Балтії. Очільник Польщі зазначив, що наші країни мають багату історію, ми були єдиними ще за часів Русько-Литовського князівства та Речі Посполитої. І вже тоді Московщина намагалася захопити ці території, і на деякий час їй це вдалося. Анджей Дуда також нагадав слова Леха Качинського, який ще в серпні 2008-го після нападу Росії на Грузію зазначив, що наступною може бути Україна, а потім Польща і країни Балтії. Качинський уже тоді закликав усі демократичні країни об’єднатися й зупинити російську експансію.

Президент Литви Гітанас Наусєда також підкреслив історичний фундамент співпраці країн Люблінського трикутника, яка триває й сьогодні. Зокрема, досить ефективно функціонує україно-польсько-литовська миротворча бригада. Політик зазначив, що буде активно підтримувати вступ України в ЄС та НАТО. Він також наголосив на тому, що в умовах посилення зовнішніх викликів, зокрема гібридної агресії з боку РФ, країни Люблінського трикутника мають об’єднати зусилля для протидії російській експансії. На його думку, вторгнення Росії на українські території буде ударом не тільки по українській безпеці, а й по європейській і навіть світовій, оскільки РФ керується не міжнародним законодавством, а правом сили, і вважає силове розв’язання проблеми одним із головних аргументів. За цих умов усе свідоме демократичне товариство має об’єднатися і протидіяти російській інформаційній агресії й можливому повномасштабному військовому вторгненню.

Світовій спільноті справді треба застосувати всі можливі дипломатичні засоби, щоб відвернути російську експансію, оскільки це може створити небезпечний прецедент. Тоді й інші країни, як-от Китай чи Північна Корея, вважатимуть, що можуть захоплювати чужі території.

За результатами зустрічі лідери країн підписали спільну заяву, у якій наголосили на важливості поглиблення співпраці в різних галузях суспільного життя, насамперед у секторі безпеки та оборони, а також в енергетичній сфері. Зокрема, президенти акцентували на актуальності протидії введенню в експлуатацію “Північного потоку-2” та посиленні економічних санкцій проти Росії. Лідери також звернулися до Кремля з вимогою відвести своїх військовослужбовців від прикордонних регіонів України та з її тимчасово окупованих територій. Ця зустріч засвідчила, що країни Люблінського трикутника консолідують свої зусилля для протидії російській гібридній агресії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Чи утримає Німеччина лідерство в ЄС за нової керівної коаліції? Результати саміту “Східного партнерства” в Брюсселі