Героям слава: футболки й безславний рекорд

Героям слава: футболки й безславний рекорд
Реакція Росії та УЄФА на надпис “Героям слава” на футболках української збірної з футболу зарядила українських патріотів такою бойовою енергією, що її за інерцією вистачило і для того, щоб тішитися поразці національної команди у першому ж матчі зі збірною Нідерландів на Євро-2020 ледь не так само, як перемозі. Щоправда, знавці твердять, що українські футболісти грали добре, ба навіть, що це був найцікавіший матч першого туру чемпіонату. Однак вже для того, щоб згадати у вітчизняних публікаціях про побиття українською збірною неславного рекорду, патріотичної енергії забракло. Втім, я не все читаю.

Україна досягла неславного рекорду європейської першості з футболу, який досі утримувала Югославія – держава, якої немає вже півтора десятиліття. Програш у матчі зі збірною Нідерландів став шостою поспіль поразкою українців на футбольних чемпіонатах Євро – найдовша низка неперервних поразок серед усіх збірних. Останні бали українська команда здобула на Євро-2012, який сама ж організовувала разом із Польщею. Тоді й почався цей “чорний ряд”невдач, якого вона досі не зуміла перервати. 

Можливо, це й не є якоюсь особливою трагедією, але, як зазначають закордонні коментатори, сам факт залишиться в анналах Євро-чемпіонатів з футболу.

Фахівці про це, мабуть, знають, але говорити не поспішають. Президент держави, скоріш за все, не знає, бо він у нас, як відомо, спеціаліст в інших жанрах. Але його реакція не є більшості з нас ані байдужою, ані неважливою. А реакція на гру збірної стала в певному сенсі ще й пророчою. На своєму профілі у Facebook Володимир Зеленський написав, зокрема, таке: 

“Емоційний початок. Дуже сильна гра.Хлопці дійсно боролися до останньої секунди.Кожен українець був з Вами сьогодні й буде й далі.А далі – важливі дві гри й ПЕРЕМОГА! Бо те, що у Вас написано на формі, не затерти й не прибрати!Бо це – про Україну! Бо це сьогодні – про Вас”.

Так, це про Україну і про нас: добре грати гру, але програвати чемпіонат, а ще – видавати бажане за дійсне, ігноруючи при цьому сором’язливу правду. І футбол у цій сфері специфіки національного характеру грає зовсім не першу скрипку. Адже й Помаранчева революція була “емоційним початком”, і Євромайдан був “сильною грою”. А от із подальшими “важливими іграми”, а тим більше з “ПЕРЕМОГОЮ”, щось пішло не так. 

Що ж, помилитися може кожен. Та хай там як, президент Зеленський має рацію в тому, що “…те, що у Вас написано на формі, не затерти й не прибрати”.

Так отож. Якщо наші “герої” залишатимуться героями тільки для нас, то їхнє прославляння в зовнішній рекламі перед усім світом може стати підставою для насмішок. “Якщо в них такі герої, то якими ж мають бути посполиті українці?” – можуть зловтішатися наші недоброзичливці. І горе нам, якщо навіть наші доброзичливці не матимуть аргументів на нашу користь.

Реакція світу є настільки для нас важливою, наскільки ми від того світу залежні. А зважаючи на нашу нинішню ситуацію (економічну і суспільну, політичну і міжнародну, екологічну і демографічну) та на видимі перспективи, вона була, є і буде щораз більш важливою.

Тому українці мали б навчитися бути більш стриманими, врівноваженими й скромними. Дочекаймося, поки світ першим назве наших воїнів чи інтелектуалів, оборонців цінностей чи спортсменів героями – а нам це зробити ніколи не буде надто пізно.

(Автор рисунку – Andrzej Mleczko)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


День Обслуги Ігри у “войнушку”