Глобальна невизначеність та міжнародна напруга: напередодні нової світової

Глобальна невизначеність та міжнародна напруга: напередодні нової світової
У грудні 2018 року начальник Генштабу оборони Великобританії генерал Нік Картер під час доповіді в Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень заявив про глобальну напруженість, “схожу на ту, що була напередодні Першої світової війни”.

Виступ генерала припав на тиждень політичних потрясінь в Європі: акції протесту у Франції, невдала спроба оголосити вотум недовіри прем’єр-міністру Британії Терезі Мей, відмова її уряду підтримати вихід з ЄС та відстрочення другого референдуму по Brexit на 21 січня.

Невизначеність сучасного міжнародного становища

У доповіді Н. Картер зауважив, що ситуація у сфері міжнародної безпеки є нечіткою: “Нестабільність є визначальною умовою, а загрози нашій нації дуже швидко диверсифікуються, розростаються і посилюються”[1].На його думку, “постійне протистояння”країн світу нагадує боротьбу наприкінці ХХ ст., що переросла у Першу світову війну. Нині ж ворожі держави, як-от Росія, Китай та Іран, поставили під загрозу безпеку, стабільність і процвітання Європи та світу. Але, як вважає генерал Картер, є і додаткові ризики – терористичні угрупування, наприклад ІДІЛ, що проповідують “войовничий популізм і націоналізм”. Вони прагнуть використати міграцію у власних цілях, внаслідок чого масовий потік біженців стане екзистенційною загрозою для Європи.

На думку Н. Картера,“ми живемо у багатополярному світі конкуруючих держав з різними поглядами на цінності, відчуття історичної справедливості і права, загалом – на те, як цей світ має бути влаштований. Водночас у світі відбуваються стрімкі політичні зміни, з’являються нові типи війн, все це відбувається під впливом розвитку інформаційних технологій. Наші конкуренти досягли майстерності у стиранні кордонів між миром і війною”.

Генерал стверджує, що корупція, кібератаки, політичні вбивства, фальшиві новини, агресивна пропаганда, крадіжки інтелектуальної власності і старомодні військові залякування мають на меті посіяти розбрат, підірвати нашу політичну єдність, і підступно зруйнувати наш вільний і відкритий спосіб життя. На його думку, глобалізація, з одного боку, відкрила європейським країнам багато можливостей, а з іншого – розмила кордони, що охороняли їхню безпеку, “загострила протиріччя між нами і нашими сусідами”, між реальним і віртуальним світом, між державами та недержавними структурами.

Неготовність громадськості до нових викликів і загроз

Н. Картер вважає, що сучасне суспільство не має знань про процеси, що призводять до геополітичного протистояння, ба навіть не цікавиться такими тенденціями. Нещодавно у Британії провели опитування громадян щодо подій Першої світової війни. Половина респондентів вважає, що їхнім прем’єр-міністром тоді був Вінстон Черчилль,а 10% – що Маргарет Тетчер; 20% стверджують, що Британія боролась із французами; 6% – що війну спровокувало вбивство президента США Дж. Кеннеді. Найкривавішою битвою у Першій світовій війні 16% опитаних вважають Перл-Харбор (1941 р.), 7% – Гастінгс (1066 р.) і 5% – Хелм Глибокий (протистояння з літературної трилогії“Володар перснів”).

Підкресливши необхідність підвищення сприйняття загроз суспільством, генерал Картер сказав, що сучасні країни не мають тієї глибини взаєморозуміння, ефективних дипломатичних інструментів і конвенцій, що були характерні старій системі міжнародних відносин, куди входили заходи зміцнення довіри, переговори про скорочення озброєнь, суспільний контроль і взаємна інспекція збройних сил.

На його думку, “такі країни, як Росія і Китай, вивчили сильні сторони нашої військової системи й інвестували в нові методи і можливості використання наших слабких місць: кібератаки, балістичні і крилаті ракети, ядерна зброя малої потужності, інтегровані системи протиповітряної і протиракетної оборони, багатоствольні термобаричні ракетні установки, пов’язані з системами наведення дронів, космічна зброя, підводні човни, сучасні літаки і бронетехніка”. Картер стверджує, що багато зброї зараз перебуває “у руках проксі-держав. Ми більше не можемо гарантувати свободу дій з повітря, моря і суші”.

Завдання для Великобританії

Заглядаючи у майбутнє, генерал сказав: “Після Brexit нам потрібно буде чітко розуміти, яке місце ми хочемо зайняти у світі – залишитися глобальним гравцем у системі міжнародної безпеки чи ні, який рівень активності у військовій сфері ми повинні встановити”. За його словами, урядова програма модернізації оборони, яку незабаром мають презентувати, може вирішити ці проблеми. “Ми повинні мобілізуватися, щоб протистояти сьогоднішнім загрозам; ми повинні модернізуватися, щоб протистояти майбутнім небезпекам; і ми повинні трансформуватися, щоб стати гнучкою і адаптивною організацією, яка буде ефективною в майбутньому”, – сказав Н. Картер.

Отже, як і під час “холодної війни”, країни НАТО вже сформували модерну “вісь зла”– туди ввійшли Китай, Росія та Іран. Залишилося лише обрати країни для Антанти ХХI століття. Щоправда, зараз Росія є постійним членом СБ ООН і має статус ядерної країни, тому сучасні збройні сили Кремля підготовлені до війни набагато краще, ніж солдати Російської імперії в 1914 році.

Завдання для України

Під час глобальних трансформацій міжнародної системи безпеки Україна повинна зробити свій цивілізаційний вибір. На початку Першої світової війни ми входили до складу країн обох військових блоків – Троїстого союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Італія) і Антанти (Великобританія, Франція, Росія), тому не могли вирішувати самостійно. Сьогодні, як і понад сто років тому, Україна займає важливе місце в планах основних геополітичних гравців. Це пов’язано з її вигідним географічним розташуванням, людським потенціалом, а також економічним ресурсами.

Найважливіше – не повторювати помилки столітньої давнини. У 1914 році війна розколола українські політичні сили, ослабила національний рух. Зараз у країні також немає єдності, зокрема стосовно ставлення до російсько-української війни і процесів інтеграції в ЄС і НАТО.

Завоювання України для РФ є, з одного боку, самоціллю, а з іншого – лише етапом на шляху до повернення геополітичного панування. Й для цієї нової масштабної війни Москві потрібні українські ресурси. На думку керівника Служби з питань інформаційної безпеки Апарату РНБОУ Валентина Петрова, глобальний конфлікт може розгорнутися вже у найближчі роки. РФ готується до війни “від Північного моря до Сирії. Фактично, можна говорити про підготовку до світової війни”[2].

На тлі турбулентності сучасної системи міжнародної безпеки Україні необхідно захищати свої національні цінності й інтереси. Щоб вчасно реагувати на глобальні виклики, влада і суспільство повинні консолідуватись навколо вирішення екзистенційних завдань – виживання та розвитку країни.

[1]Independent: Kim Sengupta. UK military chief warns global tensions ‘like those seen before First World War’

 

[2]РНБОУ: В. Петров: Незважаючи на гібридну агресію РФ, Україна стає дедалі сильнішою

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ