By 
Національна рада розвідки США у січні 2017 року випустила об’ємну 235-сторінкову доповідь «Глобальні тенденції: Парадокс прогресу» (далі – Доповідь) на тему глобальних перспектив розвитку ключових країн світу до 2035 року.
Національна рада з розвідки США (далі – Рада) – структура розвідувального співтовариства США, що відповідає за середньострокові і довгострокові стратегічні прогнози. Рада функціонує під безпосереднім керівництвом Директора національної розвідки США, виступаючи при ньому як головний дорадчий орган.
«Глобальні тенденції: Парадокс прогресу» – це вже шоста доповідь з серії досліджень, які що чотири роки готує Рада. Усі вони розроблені на основі звітів 17-ти розвідувальних відомств США. Дослідження Ради вважають найбільш комплексним аналітичним продуктом американської розвідки.
Доповідь охоплює найактуальніші проблеми: війни та миру, економіки, демографії, екології, безпеки, тощо в середньостроковій перспективі.
На думку експертів американського розвідувального співтовариства, однополярний світ закінчився і міжнародний порядок, заснований на правилах, що були прийняті після 1945 року, також зникає. Глобалізація і технічний прогрес поглиблять існуючу соціальну і економічну нерівність між багатими і бідними, що на тлі зменшення прошарку середнього класу загрожує зростанням антиіммігрантських і антиелітних настроїв. Відмінності в цінностях й інтересах між державами і спроби окремих держав встановити регіональне домінування можуть привести до розділу світу на сфери впливу.
Серед інших проблем, які спіткають світ у майбутньому – регіональні конфлікти, тероризм, зростання економічної нерівності, націоналізму і антиглобалізму, уповільнення економічного зростання і екологічні проблеми. Небезпека виходитиме від невеликих груп і фанатиків-одинаків, «озброєних новими ідеями і технологіями».
Доповідь була опублікована менш ніж за два тижні до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа. При цьому, як відзначає Reuters, автори документа свідомо уникають аналізу майбутнього політичного курсу США. У дослідженні особливу увагу відвели напрямкам, на яких обіцяв зосередитися під час виборчої кампанії Д.Трамп. Зокрема, йдеться про поліпшення стосунків з Росією, активізацію економічних відносин з Китаєм, збільшення кількості робочих місць в США, а також боротьбу з тероризмом.
Автори дослідження розглядають позитивні тенденції в економіці як короткострокові, що є результатом зусиль світових урядів, що намагаються подолати наслідки затяжної економічної кризи.
З іншого боку, автори доповіді відзначають, що «парадокс прогресу» полягає в тому, що ті тенденції, які приводять до зростання кризових явищ, можуть створити можливості для появи сприятливіших прогнозів в довгостроковій перспективі.
Серед висновків Доповіді, можна виокремити основні, найважливіші:
США. США має чинники пружності: децентралізоване управління, диверсифікована економіка, інклюзивне суспільство, великі земельні ресурси, біологічна різноманітність, безпечні енерготехнології, глобальна військова сила.
РФ і Китай. Послаблення прав людини і норм міжнародного законодавства заохочуватимуть ці країни кидати виклик американському впливу на світовій арені. На думку авторів дослідження, це не приведе до прямого військового конфлікту, але несе потенційну загрозу.
Китай найбільш уразливий для майбутніх потрясінь, оскільки в ньому присутнє централізоване управління, політична корупція, економіка, що заснована на інвестиціях та експорті. Росію розглядають як синтез авторитаризму, корупції і націоналізму, РФ протиставляє себе західному лібералізму, вважаючи його безладом і моральним занепадом.
Україна. «Вирішення конфлікту на Україні матиме наслідки для всього регіону. Західно-орієнтована Україна, зменшивши системну корупцію, яка супроводжує країну з часу її незалежності в 1991, і провівши реформи, які дали помірне зростання, стане потужним контрприкладом сучасної Росії. Проте, якщо російська інтервенція в Донбаський регіон призведе до політичного і економічного провалу на Україні, це може підсилити авторитарні режими в регіоні і ослабити рішучість тих держав, які хочуть слідувати західній траєкторії».
Ідентичності. Ідентичностям в Доповіді відведено особливу увагу. «Ідеї і ідентичності визначають, ким ми є, відображаючи індивідуальні уявлення про себе і про нашу роль в світі. Уяви про ідентичність дають моральні вказівки. Це оптичне скло, за допомогою якого ми розуміємо майбутнє і рухаємося до нього. Вони визначають, хто належить до співтовариства, групи, суспільства, держави, культури і цивілізації, а також, хто не належить. Хоча і будучи стійкими, ідеї і ідентичності не є статичними. Окремі ідеї та ідентичності взаємодіють одні з одними – підриваючи або підсилюючи смисли, які є найбільш значимими, а також знання про те, як слід ставитися до людей. На них впливає економічний, політичний, соціальний, технологічний і інший розвиток суспільства».
Політичні лідери спиратимуться на ідентичності для мобілізації своїх прибічників і здійснення політичного контролю. Групові ідентичності будуть дуже впливовими, деякі з них матимуть транснаціональний характер. Паралельно відбуватиметься ерозія традиції толерантності.
Один з висновків доповіді – в світі відбуватиметься посилення транснаціональних ідентичностей, оскільки в найближчі двадцять років інформація і ідеї вільно рухатимуться через кордони. Така свобода в історії часто супроводжувалася релігійними війнами. І тому прогнозується, що в результаті напруга між різними релігійними групами і між релігійними і світськими співтовариствами зростатиме.
Інформаційне середовище. «Інформаційне середовище фрагментує населення, створює безкінечні форми сприйняття реальності, підриваючи загальне розуміння світових подій, що раніше полегшувало міжнародну взаємодію. Це також підштовхуватиме до того, щоб ставити під сумнів такі демократичні ідеали, як свобода слова і ринок ідей».
В цілому, підсумовуючи висновки американських аналітиків, можна стверджувати, що світ у найближчі 5 років очікуватиме різке зростання загрози виникнення збройних конфліктів (як внутрішніх, так і міжнародних) до максимальних показників за весь період після закінчення «холодної війни»; до 2035 року – існуючий світоустрій докорінно зміниться.
На думку авторів, всі перераховані у доповіді небезпечні глобальні тенденції розвиваються з безпрецедентною швидкістю, ускладнюючи управління державами і співпрацю між ними, а також змінюючи природу влади і фундаментальним чином перекроюючи світовий прогрес.
Автори наголошують, що деякі держави і регіональні агресори прагнутимуть відстоювати інтереси за допомогою сили, але результати виявляться швидкоплинними, оскільки традиційні матеріальні форми влади у меншій мірі здатні забезпечити і підтримувати результати. Визначення стійкості держав, швидше за все, буде кращим індикатором успіху в перемозі над майбутнім хаосом і руйнуванням, ніж традиційні засоби однієї матеріальної сили. Успішними у майбутньому будуть ті держави, які інвестують в інфраструктуру, знання і відносини, які можуть витримати шок – економічний, екологічний, суспільний або кібернетичний.
В цілому, документ носить тривожний характер та пророкує «темне і важке найближче майбутнє» світу.
