By На Великдень бойові дії на сході знову загостряться, як це вже не раз траплялось під час інших релігійних свят. Річ у тім, що російська армія не приймає християнських цінностей.
Ненависть – єдина рушійна сила російського суспільства, а також консолідуючий чинник армії Кремля. Ненависть до всіх, хто не з нами, була обов’язковим ідеологічним складником і радянських військ. Однак у 1917 люмпен розстрілював та завзято руйнував “до основания” в надії, що коли від старого світу не залишиться нічого, постане новий, у якому жити буде краще.
Під хвилею руйнацій загинула й церква, що була частиною старого світу та нагадувала про існування такої незручної заповіді, як “Не вбий”. Храми впали, моральні авторитети з числа священнослужителів були знищені, твердження про існування Бога – взяті на сміх.
Оскільки в цивільному житті остаточно ліквідувати віру у вищі сили не вдалося, утворився такий собі гібрид комунохристиянства, де релігія стала ще одним державним інститутом, за допомогою якого можна було контролювати населення.
В армії, що в будь-який момент могла отримати наказ не тільки вести бойові дії, а й розстрілювати, релігія була заборонена взагалі, адже навіть її модернізований варіанті міг стати стримуючим чинником. Оскільки християнство стверджує, що Бог – це любов, у радянському суспільстві, а особливо в армії, культивувались такі поняття як ненависть та безжальність. У всіх проблемах радянська влада звинувачувала Захід, буржуїв та капіталістів, які жили краще та нібито мріяли знищити СРСР.
Російська Федерація повністю перейняла радянську модель керування суспільством. Щоправда, у Росії, на відміну від СРСР, ніхто не вірить, що від руйнування старого світу, нехай це Україна чи Грузія, жити стане краще. Яскравий приклад – Чечня, справи якої після російського втручання лише погіршились.
Отже, надії немає, основним об’єднавчим чинником, єдиною мотивацією залишається тільки ненависть до всіх, хто не в таких самих умовах, як росіяни. Агресію потрібно постійно культивувати, а християнство цьому перешкодить. Та ще й релігійні свята можуть об’єднати віруючих по обидва боки фронту. Щоби не допустити цього, російським військам, що стоять на лінії розмежування в Донбасі, наказали загострювати бойові дії під час релігійних свят, а особливо тих, які вважають західними, наприклад, день святого Миколая.
Отож, ніхто з російських військових не вірить у світле майбутнє, та й їхні зарплати не є настільки високими, щоб компенсувати можливість повернутися додому в труні. Міф про порятунок репресованих режимом хунти російськомовних розвіявся в перші два роки війни. Залишається спільна ненависть та зловтішання: “От зараз ми їм зробимо свято! Вогонь! Нам погано, то хай і їм буде погано”.
І летять у наш бік снаряди, а вибухи глушать церковні дзвони. Так було завжди впродовж цієї війни. Так буде й цьогоріч.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
