By 
У Туреччині тривають передвиборчі перегони, перший тур виборів відбудеться 14 травня. За крісло очільника країни бореться декілька кандидатів, серед яких головними є чинний президент Реджеп Ердоган (його підтримує керівна партія “Народний альянс”) і кандидат від об’єднаної опозиції “Національний альянс” Кемаль Киличдароглу. Він має досвід державної служби та викладацької роботи у вишах, а також понад 13 років очолює опозиційну Республіканську народну партію, яку заснував “батько турків” Мустафа Кемаль Ататюрк. Киличдароглу проводить досить успішну виборчу кампанію, критикуючи нинішню владу за авторитаризм і гальмування демократичних процесів у країні й пропонуючи політичні реформи, які, за його словами, суттєво покращать політичну, соціальну та економічну ситуацію в країні.
Ця критика є досить об’єктивною. Ердоган очолив країну у 2014 році й впродовж певного часу проводив реформи, але у 2017-му стався військовий заколот. Після того, як його придушили, відбувся конституційний референдум, за результатами якого країна перейшла до президентської форми правління. У руках Ердогана зосередилися майже всі владні повноваження, а частину опозиції він запроторив у тюрми.
За правління Реджепа Ердогана Туреччина досягла певних успіхів, але зараз має також і низку проблем. Так, за останній рік ліра впала на 30 % щодо долара. У країні посилюється інфляція, зростає безробіття. Рівень добробуту населення дещо знизився. Значної критики влада зазнала за недостатньо ефективну політику щодо подолання наслідків землетрусу, через який понад 50 тисяч людей загинуло й ще понад мільйон втратили житло. Багато споруд, які були побудовані начебто за сучасними сейсмостійкими технологіями, зруйнувалися. Виявилося, що будівельні компанії за мовчазного сприяння влади не дотримувалися цих технологій, щоб зменшити собівартість житла, що і спричинило великі руйнування.
Саме тому Кемаля Киличдароглу значною мірою підтримують саме ті регіони, які найбільше постраждали від землетрусу, а також етнічні меншини, яких багато в Туреччині. Киличдароглу також є представником меншини алавітів. Позитивно до нього ставляться і курди, які становлять приблизно 20 % населення країни й перебувають в опозиції до влади. Вони прагнуть культурної автономії, а в перспективі — здобуття незалежності. Це не подобається чинному президенту, який ставиться до них негативно.
Проте позиції Ердогана не є слабкими. За останніми соціологічними опитуваннями, він набирає 45 % голосів, а Кемаль Киличдароглу — 44 %. У головних кандидатів є й інші суперники: Мухаррем Індже із Партії батьківщини й Сінан Оган, якого висунула політсила “Родовий союз”. Проте вони набирають не більш як 10 % голосів. 11 травня Мухаррем Індже зняв свою кандидатуру з виборчих перегонів.
Передвиборча кампанія Р. Ердогана вважається однією з найдорожчих у Туреччині. За оцінками експертів, він витратив на неї вже приблизно мільярд доларів. Багато коштів його штаб виділяє на подарунки виборцям, щоб так здобути їхню підтримку. Крім того, Ердоган останнім часом демонструє свої досягнення як президента: нещодавно він відкрив першу в країні атомну електростанцію і потужне газове родовище в Чорному морі, яке може зробити Туреччину незалежною від постачання енергоносіїв з інших країн. Він позиціює себе як прихильника сучасних технологій, тож підтримує розвиток будівництва електромобілів у Туреччині. Ердоган також зміцнює обороноздатність країни й нещодавно брав участь в урочистому відкритті першого турецького авіаносця. Тож президент позиціює себе як потужного лідера, який буде вести Туреччину до нових висот.
У сфері зовнішньополітичних пріоритетів Ердоган має дещо антизахідну позицію, активно співпрацює з Росією. Туреччина закупила у РФ зенітно-ракетні комплекси С-400, що не сподобалося іншим учасникам НАТО, насамперед США, які наклали санкції на постачання в Туреччину новітніх винищувачів F-35. Проте, за даними соціологічних опитувань, 60 % населення Туреччини підтримує НАТО і вступ країни до ЄС — цей показник зріс за останній час. Тож опозиція критикує зовнішньополітичні орієнтири Ердогана і виступає за поглиблення відносин із НАТО та країнами ЄС. Киличдароглу також обіцяє не гальмувати вступ Швеції до Альянсу.
До України Ердоган і Киличдароглу ставляться майже однаково. Так, нинішній турецький очільник неодноразово заявляв, що підтримує територіальну цілісність і суверенітет України й виступає за повернення Криму нашій країні. Звичайно, він сподівається на підтримку кримськотатарської діаспори, яка проживає в Туреччині. Він також підтримує “зернові угоди” й хоче бути посередником між Росією та Україною для врегулювання конфлікту та проведення перемовин. Киличдароглу також заявив про те, що в разі перемоги він підтримуватиме Україну й допомагатиме кримським татарам.
Отже, Реджеп Ердоган і Кемаль Киличдароглу, ключові кандидати передвиборчих перегонів, мають майже однакову підтримку. Найімовірніше, ніхто з них не здобуде перемоги в першому турі, тому обов’язковим буде другий тур виборів. А в цих умовах підтримка інших двох кандидатів, які вийдуть із перегонів, також матиме значення. Й основна боротьба розгорнеться саме в другому турі.
