By Нації пострадянського простору, що досі не позбулись синдрому меншовартості, намагаються формувати свої суспільства, відновлювати власні цінності, закони, звичаї та права. На наших очах відбувається руйнування старої свідомості, совкової системи. Українці ж відстоюють сьогодні право на свободу у гібридній війні з Росією.
Наше суспільство здебільшого ще хворіє азійством – підтримує легенду про “братні народи”. Базується вона передусім на пропагандистській версії Кремля про Березневі статті, які начебто засвідчили прагнення українців з’єднатися з московитами і бути єдиним народом.
Насправді ж ішлося про військовий союз протекторату, що у Європі XVIIстоліття не був рідкістю. Наприклад, Кримське ханство залежало тоді від Османської імперії, яка у випадку війни чи загрози надавала військову допомогу або політичний притулок. Натомість під час походів Кримське ханство об’єднувало своє військо з османським. Та обидві держави у своїй внутрішній і зовнішній політиці, звичаях і культурі були незалежними. Інколи військові домовленості підкріплювалися династичними шлюбами.
Підписавши Переяславський договір, Богдан Хмельницький уклав союз між двома різними народами, державами, культурами, світами й цивілізаціями – українською козацькою республікою та російською диктаторською монархією. Така коаліція не могла тривати вічно, адже порив українських патріотів до свободи врешті зініціював би визвольну боротьбу проти завойовників. Тримався цей союз на найгірших рисах української ментальності: продажності, підлабузництві, заздрості.
Гетьман хотів захистити державу від зовнішніх ворогів, зокрема від Речі Посполитої. Договір протекторату із Республікою Трьох Націй також обговорювався, проте українці-русини вирішили, що польська шляхта не буде відстоювати інтереси низів, а тільки козацької аристократії. А союз із Кримським ханством передбачав би постійну зраду та поневолення українців і продаж їх на ринках невільників у Стамбулі.
Тому обирати довелося між зажерливими сусідами і цілковитою відсутністю сильних військових союзників. Козаки, присягнувши на вірність московському царю, зажадали його обітниць, що відповідало умовам двостороннього військового договору протекторату та козацьким звичаям.
Московити та українці мають схожу мову, однак різну ментальність та походження. Тюркські племена та фінські автохтони (мер’я, мурома, весі) прийняли до себе русько-суздальського князя Андрія Боголюбського з молодшої гілки династії Мономахів, асимілювалися із азійськими завойовниками-монголами, влаштовуючи династичні союзи. Так утворилась народність московитів. Про характер цих племен свідчить бодай те, що Андрій Боголюбський пограбував Київ, знищивши величні пам’ятки культури.
Дослідник Роман Кісь називає Московію не “Третім Римом”, а другим Сараєм. Через редукціоналізм та азійську ментальність Росія впродовж трьох століть прагне присвоїти українську культуру, історію, територію, а натомість нав’язати нам своє бачення. Без українців Москва почуватиметься неповноцінною, обмеженою імперією. Карл Маркс у праці “Викриття дипломатичної історії XVIII століття”писав: “Колискою Московії було криваве болото монгольського рабства, а не слава епохи норманів, і сучасна Росія – лише метаморфоза Московії”.
Російські царі часто жили у Сараї, а не у Москві, Суздалі чи Новгороді. Нащадки Боголюбського підкорилися Монгольському каганату, тоді як князь-король Данило Галицький був єдиним, хто не схилив голови перед ними. За підлабузництво московський цар Іван І отримав прізвисько “калита”як здирник данини у руських князів для монгольської орди.
Отже, Росія-Московія, нав’язавши українцям штучно створені міфологеми, намагається маніпулювати нашою свідомістю, щоб утримати наші землі під своїм впливом. Синдром “старшого брата”та хвороба євразійства заважають нам розвиватись і рухатись до культурної світової спільноти. Тому інтелектуали, публіцисти, дослідники, історики та патріоти повинні поширювати правду, руйнувати міфи та стереотипи, спростовувати брехню, створюючи здорову національну психіку українця.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
