By 
Нещодавно Укрінформ повідомив, що космічний телескоп NASA “Габбл” сфотографував кулясте зоряне скупчення Terzan 9 у сузір’ї Стрільця, що в напрямку до центру Чумацького Шляху. Учені пояснюють, що ці скупчення – це стабільні, гравітаційно пов’язані групи від десятків тисяч до мільйонів зірок, багаті міжзоряним пилом. Вони розташовані в найрізноманітніших галактиках, зокрема в центрі Чумацького Шляху. Інтенсивне гравітаційне тяжіння між близько розташованими зірками дає цим скупченням правильну сферичну форму. Саме тому ці знімки, як-от кадри Terzan 2, переповнені безліччю блискучих зірок. Світлина була зроблена завдяки камерам ACS і WFC3. Чутливість техніки “Габбла” дала змогу астрономам виміряти, як міжзоряний пил змінив кольори цих кульових скупчень, і так встановити їхній вік.
Це прекрасні фотографії, які мають висіти в домівці кожного, хто мріє про майбутнє! Але ACS чи WFC3 із телескопа “Габбл” уже відходять у минуле, бо наступає ера нового телескопа, який дістав назву на честь колишнього шефа NASA (і гомофоба) Джеймса Вебба.
Цьогоріч 12 липня світлини з цього телескопа показали найглибше інфрачервоне зображення Всесвіту. Один зі знімків, відомий як “Перше глибоке поле Вебба”, демонструє скупчення галактик SMACS 0723. Телескоп фокусувався на точці в небі, розмір якої з позиції людини на Землі приблизно такий, як вигляд піщинки на відстані витягнутої руки. На картинках зафіксовано тисячі галактик, зокрема й найслабші об’єкти, які коли-небудь спостерігалися в інфрачервоному діапазоні. Майже кожна крапка на цих суперзображеннях є галактикою. Ці світлини – одна крихітна частинка Всесвіту, наповнена тисячами галактик, кожна з яких містить мільярди чи трильйони зоряних систем, що своєю чергою мають власні планети. Вони набагато докладніші, ніж попередні картинки, зроблені знаменитим “Габблом”. Цього місяця NASA опублікувало ще більше зображень від телескопа Вебба, зокрема туманність Південного Кільця, а також помітні скупчення галактик.
Увесь світ спостерігав, як американці ділилися цими історичними світлинами. Схожі моменти рідкісні не лише тому, що таких потужних телескопів небагато, але й тому, що цей колективний досвід людства свідчить про прогрес попри брутальну війну проти цивілізації, яку Росія веде в Україні. Це подвиг цивілізації, а також нагадування про зв’язок усього в світі. Перегляд зображень, створених телескопом Джеймса Вебба, викликає глибоке відчуття як незначущості нашого світу в порівнянні із Всесвітом, так і міри та розуміння того, наскільки ми важливі у великому масштабі. Пов’язані грішними й фізично обмеженими тілами та нашою невеличкою планетою, ми покладаємося на телескопи, марсоходи, планетарні місії тощо, щоб розширити наше розуміння Всесвіту й уявлення про нього. Ці світлини також свідчать про те, що телескоп Вебба відкрив нову еру візуальних досліджень. Цей прилад має багато місій, але, мабуть, найпомітнішою з них буде спроба дивитися в глибокий космос, щоб шукати там докази життя. Він робитиме це, вдивляючись в атмосфери екзопланет, тих планет, які обертаються навколо інших зірок.
Всесвіт наповнений пилом і газом, тому вченим потрібне інфрачервоне світло, довжина хвилі якого дає нам змогу обійти цей “шумний” матеріал, щоб побачити крізь нього. Завдяки своїй здатності зазирати углиб Всесвіту телескоп буде спрямований на розгадування таємниць планетних систем, зокрема й Сонячної системи. NASA каже, що цей апарат “загляне за межі далеких світів навколо інших зірок і дослідить таємничі структури, походження Всесвіту й наше місце в ньому”. Зображення глибокого поля показують момент, що застиг у часі (це сталося мільярди років тому): галактики обертаються одна навколо одної, проносяться повз і розривають свої запилені, пронизані зірками “кінцівки” в жорстокому зоряному балеті. Народжуються зірки, генеруючи нові планетні системи. Ще раз: кожна цятка світла на цих зображеннях, кожна закручена смуга кольору потенційно містить трильйони планет, багато з яких схожі на нашу.
Люди за своєю природою є дослідниками, тож нічого дивного, що ми почали вивчати зірки, щойно змогли це робити. Як Галілео Галілей, який вдивлявся у Всесвіт через примітивну трубу із лінзою, яку відполірував голландський ремісник пів тисячі років тому. Люди малювали й різьбили зірки на скелях чи стінах печер. Ми дивилися вгору, ніби шукаючи першопричину того, з чого створені наші кістки, кров і планета. Колись Карл Саган сказав, що “ми зроблені із зіркового пилу”, і він не був поетом, що вжив метафору. Він просто зазначив факт про те, що сировина, з якої складаються наші фізичні тіла, була викувана в черевах далеких і давно згаслих зірок. “Якась частина нашого єства знає, що це те, звідки ми прийшли, і ми хочемо повернутися”, – сказав доктор Саган про наше прагнення вивчати космос. Можливо, тому ми почуваємося такими піднесеними, дивлячись на океан або на зображення космосу. Телескопи дають нам змогу здобути доступ до давніх часів, до найстаріших образів нашої історії, до відповідей на важливі запитання, що їх ми ставимо від виникнення людства: як усе це створено й чи самотні ми у Всесвіті?
Коли ми дивимося вгору, у космос, то ніби шукаємо себе, так ніби ми як результат розвитку космосу, космічний пил намагаємося пізнати себе, тобто космос. Інакше кажучи, коли людина вдивляється у Всесвіт, то це космос дивиться в космос. Телескопи та зображення від них нагадують нам, що, незважаючи на наші специфічні проблеми на Землі, можливість наскрізного зв’язку є. Тепер, коли Вебб онлайн працює і вже надсилає надзвичайні фотографії, ми, можливо, матимемо відповіді на складні запитання, які й далі ставимо. Зрозуміти наш світ фактично означає зрозуміти самих себе, а дивитися в космос – це дивитися в нашу історію. Усі ці крапки й химерні закручені галактики є частиною нашого минулого. А ми не просто люди, пов’язані з блакитною планетою в галактиці, ми – це Всесвіт, і тут наш дім.
Мій знайомий медіахудожник Мауріс Бенаюн запитав на фейсбуці після публікацій NASA: “Чи отримуємо ми краще розуміння Всесвіту, спостерігаючи за ним, і чи пізнаємо його, проєктуючи антропоцентричну інтерпретацію за допомогою обчислювальних інструментів? І чи можна сказати, що ми краще зрозуміємо Всесвіт, коли почнемо краще розуміти людей?” Чудові запитання. До речі, телескоп Джеймса Вебба має свою фейсбук-сторінку, тож, якщо змучитеся від земних срачів, ідіть дивитися картинки з космосу.
