By Закинуте в минулому лікарство може призводити до відбудови органів, пошкоджених в результаті хворіб чи травм. Розповідь про укуси акул, почута у шотландському пабі, підказала нові ідеї на тему відновлення пошкоджень тіла – пишуть Кевін Стрейндж і Віравут Їн у журналі Scientific American.
На початках ХХІ століття американський генетик Майкл Заслофф із Georgetown University виголосив у University of St. Andrews доповідь на тему різноманітних натуральних антибіотиків, які містяться у шкурах тварин. Після лекції він разом з кількома науковими працівниками університету пішов чогось випити. Один з них, морський біолог, почав розповідати про те, що дельфіни часто стають жертвами акул і що вони здатні вижити з рваними ранами довжиною і в 45 см та глибиною в 12 см. Що цікаво, що упродовж кількох тижнів тіла дельфінів загоюються без будь-яких ознак інфекції.
Заслофф був вражений такою блискавичною реконвалесценцією після страшних ран. Ця інформація врізалася йому глибоко в пам’ять. Наступні кілька років він присвятив вивченню рапортів, що стосувалися покусаних дельфінів, та розмовам з морськими біологами, які досліджували цих тварин. В 2011 році у часописі Journal of Investigative Dermatology появився його лист, під назвою «Спостереження за незвичайними (і таємничими) процесами гоєння ран у афаліна звичаного». Він спостеріг, що це виглядало не так, як роздерте тіло дельфінів затягувалося рубцевою плівкою, збудованою з іншого типу клітин. Там могла відбуватися справжня регенерація. Трохи пізніше він подзвонив до одного з нас.
Стрейндж, що був у той час керівником MDI Biological Laboratory, займався вивченням натуральних та синтетичних зв’язків, що стимулювали регенерацію. Заслоффу прийшло на думку, що антибіотики, які він найшов у шкурах тварин, також можуть сприяти таким процесам. Кожен зв’язок, який давав би організмові можливість заміни чи відбудови клітин, знищених в результаті хвороби чи пошкоджень, став би великим переломом для медицини.
Через шість років після того дзвінка наша трійка (Їн, Стрейндж і Заслофф) виявила, що натуральний антибіотик, званий MSI-1436, вперше ідентифікований Заслоффом у малих акул, неймовірно сильно стимулює відростання пошкоджених органів у Даніо-реріо, а у мишей збуджує регенерацію серцевого м’яза. Здається, що цей зв’язок спричиняє розслаблення молекулярних «тормозів», які блокують природню здатність тканин до регенерації після пошкоджень. У мишей, які страждали на хворобу, що нагадує людську недугу м’язової дистрофії, він сповільнював дегенерацію м’язів. Ми весь час проводимо експериментальні дослідження на тваринах і не виявили ще такого ж впливу на людей, однак MSI-1436 має значну перевагу над багатьма потенційними ліками, які ніби добре діють в лабораторіях, але не підтверджують цього в клінічних дослідженнях: бо вже доведено його безпечність.
У 2017 році випробовували застосування цього зв’язку на людях, як імовірного ліку проти ожиріння та діабету типу-2, оскільки він збільшує вразливість клітин на інсулін. Підчас тих досліджень, за якими спостерігала американська Агенція з питань Їжі та Ліків, було виявлено, що MSI-1436 добре сприймається у великих дозах і не шкодить пацієнтам. Але це лікарство є у вигляді рідини, котру потрібно щодня вводити як ін’єкцію, тож можна було сподіватись, що воно не стане популярним, оскільки вже були наявними й інші простіші рішення, такі як таблетки. Фармацевтичні фірми відмовилися від подальших праць над MSI-1436.
Та все ж, якщо йдеться про регенерацію пошкоджених клітин, то й нині немає надто багато можливостей. Багато вже написано на тему стовбурових клітин – неспеціалізованих клітин, котрі (якщо отримають відповідні вказівки) можуть започаткувати виникнення численних і дуже різноманітних клітин, що розбудовують людське тіло. Теоретично вони могли б відновити пошкоджені структури. На жаль, попри багаторічні клінічні дослідження та інші спроби прищеплення стовбурових клітин, це й надалі залишається неефективним, а крім того ще й додатково пов’язане з виникненням поважних проблем. Наразі єдиним їх масовим застосуванням є прищеплення кісткового мозку при хворобах крові. Однак MSI-1436, який вже було перевірено з огляду на безпечність, міг би стати цінним регенераційним ліком, який би дозволив відновлювати руйнування, завдані інфарктами, а потенційно – також й іншими деструктивними хворобами.
