Глобалізація

Інфо-глобалістика: проблеми і виклики

Процеси глобалізації, які є основою формування глобального (світового, взаємозалежного, уніфікованого) суспільства, потребують уточнення його базових категорій.

На нашу думку, загальне глобальне суспільство (general global society) складається з наступних компонентів:

  • глобальне економ-суспільство (global economsociety);

  • глобальне політ-суспільство (global politsociety);

  • глобальне соціo-суспільство (global sociosociety);

  • глобальне гуман-суспільство (global humansociety);

  • глобальне інфо-суспільство (global infosociety).

Відповідно, в рамках загальної глобалізації (generalglobalization) ми можемо виокремити:

  • економ-глобалізацію (economglobalization);

  • політ-глобалізацію (politglobalization);

  • соціо-глобалізацію (socioglobalization);

  • гуман-глобалізацію (humanglobalization);

  • інфо-глобалізацією (infoglobalization).

Відтак, логічним виглядає і використання наступних галузевих видів науки глобалістики (Global Studies):

  • економ-глобалістики (Global Econom-Studies);

  • політ-глобалістики (Global Polit-Studies);

  • соціо-глобалістики (Global Socio-Studies);

  • гуман-глобалістики (Global Human-Studies);

  • інфо-глобалістики (Global Info-Studies).

Зокрема, на нашу думку, інфоглобалістикаце наука, яка досліджує інформаційні структури, інформаційні відносини, інформаційну свідомість та інформаційну діяльність в умовах формування глобального інформаційного суспільства.

В даному контексті ми пропонуємо дати визначення таким базовим категоріям науки інфо-глобалістики, як інфо-влада, інфо-демократія, інфо-комунікації.

Інфо-влада здатність суб’єктів інформаційно-комунікаційної діяльності інтегрувати громадську думку, підкоряти волю і опосередковано спрямовувати суспільну діяльність людей за допомогою системи суспільних інститутів (державних і недержавних), суспільних технологій (влади та маніпуляції), мас-медіа і лідерів громадської думки.

Ефективність функціонування будьякої державної влади має пряму залежність від змісту та способів інфокомунікації, як всередині самих органів влади, так і від змісту та способів залучення громадян до процесів ухвалення урядових рішень. За таких умов змінюються й функції основних суб`єктів інфокомунікаційної діяльності, оскільки суспільна взаємодія має двоканальний характер і одночасно здійснюється по вертикалі, і по горизонталі.

Таке розуміння політико-комунікаційних процесів у суспільстві дає підстави говорити про так званий електронний інституціоналізм, зокрема, електронні соціальні інститути, які розвиваються на основі соціальних мульти-медіа мереж.

Поняття електронної демократії, зазвичай, розглядається дослідниками через вивчення особливостей функціонування електронного уряду, електронного парламенту і електронного суду.

Електронний уряд, як такий, розглядається в контексті цифрової інфо-комунікації між органами державної влади та громадянами і тлумачиться як:

  • співпраця громадян з урядом;

  • можливість вільного доступу громадян до інформації про діяльність органів влади;

  • комп’ютеризована система отримання спеціальних владних повноважень.

Бурхливий розвиток інфо-комунікаційних технологій в умовах формування глобального інфор-суспільства перенесли дослідницький акцент з концепції електронного уряду (egovernment), в основі якого лежать поняття відкритості урядової інформації та надання публічних online послуг, на концепцію електронного урядування (egovernance), котра передбачає використання електронної демократії з розширенням форм і сфер впливу громадян на процес ухвалення та реалізації управлінських рішень.

Окрім електронного уряду надзвичайно важливим елементом електронної демократії в інфо-суспільстві є система електронного парламенту, яка за допомогою мобільного офісу дозволяє законодавцям дистанційно отримувати проекти документів, порядку денного (сесійних, фракційних та комітетських засідань), корегувати їх і відправляти в подальшу роботу.

Система електронного парламенту складається з окремих субсистем: електронне законодавство, електронне голосування, електронні звернення, он-лайн консультації, електронна приймальня, електронний кабінет, які сприяють удосконаленню та підвищенню оперативності політичної комунікації суб’єктів електронного парламенту.

Не менш важливим інститутом електронної демократії, спрямованим на захист прав громадян та забезпечення їх реальним доступом до системи правосуддя, є електронний суд, який передбачає автоматизацію процесів судового діловодства, забезпечення публічності судового розгляду, відкритості ухвалених судових рішень, узагальнення судової практики, забезпечення дотримання процесуальних строків.

Для забезпечення функціонування системи електронної демократії важливим є електронний підпис – вид підпису, отриманого за допомогою криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дозволяє ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис, який в інфо-сусільстві прирівнюється за правовим статусом до власноручного підпису та печатки, фізичні та юридичні особи можуть отримати у відповідних центрах сертифікації ключів.

В доінформаційну епоху найважливішими ознаками рівня розвитку тієї чи іншої держави були загальний рівень розвитку економіки, науки та техніки, рівні розвитку промисловості, аграрного сектору, озброєння, наявність значних територій, людських ресурсів та запасів корисних копалин і т.ін.

Але формування глобального інфо-суспільства вивели на перші місця в рейтингу оцінки країн такі показники, як рівень розвитку інтелектуального капіталу суспільства, поширення інфо-комунікаційних технологій, їх частка в національному валовому внутрішньому продуктові (ВВП) на душу населення, частка людей, зайнятих в інфо-секторі національної економіки тощо.

Інфо-комунікаційні технології спроможні вивести процеси соціальної і політичної комунікації на новий якісний рівень, забезпечивши збільшення реального впливу громадян на управління суспільством і в такий демократичний спосіб обмежити авторитарні та диктаторські тенденції в діяльності будь-якої політичної та правлячої еліти.

Ідеологія і доктрина функціонування глобального інфо-суспільства створюють об’єктивні умови для демократичного контролю громадян за діяльністю органів влади, забезпечення симетричного двоканального зв’язку між владою і громадянами, гарантування участі громадян в процесах управління суспільством та підвищення його ефективності. І нам, безумовно, варто рухатися саме в цьому напрямку.

Бебик, Валерій,

доктор політичних наук, професор,

Всеукраїнська асоціація політичних наук (Україна, Київ),

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ