Інтригуюча загадка хондри

Інтригуюча загадка хондри
Капсула завбільшки з тостер влетіла в нашу атмосферу зі швидкістю 12 км/с. Під час падіння її температура становила 3000°C. У якийсь момент розгорнувся парашут, що зменшив її швидкість. Капсула падала далі, аж нарешті приземлилася на сталу поверхню в австралійській пустелі. Через кілька годин науковці, які на неї чекали, визначили за допомогою радара місце її приземлення й полетіли туди гелікоптером. У капсулі були фрагменти планетоїда – найбільший в історії улов такого типу, отриманий за мільйони кілометрів від Землі й безпечно відтранспортований на нашу планету – пише Джонатан О’Каллеган у журналі Scientific American.

Ця подія, що була кульмінацією місії Hayabusa2, яку відправила японська космічна агенція JAXA на планетоїд Ryugu, сталася в неділю 6 грудня 2020 року за місцевим часом. Це лише другий випадок (першою була місія Haya­busa у 2010 році) доставлення космічним судном уламків планетоїда на Землю. Завдяки отриманим взірцям, вчені сподіваються відповісти на важкі питання, що стосуються історії Сонячної системи та нашої планети. Скільки років планетоїдам, подібним до Ryugu? Як багато води й органічного матеріалу вони містять? І чи могли планетоїди мільярди років тому перенести на Землю складники, які уможливили виникнення життя?

Поки колективи, що досліджують Ryugu, здебільшого мають намір позмагатися з цими базовими проблемами, менша група науковців буде займатися іншим, на позір менш важливим питанням: чи доставлені Hayabusa2 взірці містять загадковий складник майже всіх відомих метеоритів? Наразі ніхто ще не зміг пояснити походження цього складника, але якщо це вдасться, то наслідки будуть значними: ми дізнаємося не лише туманну історію Сонячної системи, але й нерозкриті ще деталі процесу, унаслідок якого сформувався наш сонячний парад планет. Можливо, для розуміння того, як виникла Земля – а власне й усі планети в космосі – немає нічого важливішого, аніж розгадка таємниці хондр. 

Хондри – це малі, схожі на зернятка камінчики діаметром усього лиш у кілька міліметрів, які виникли приблизно 4,5 млрд років тому, невдовзі після народження Сонячної системи. Потім вони потрапили до більших камінців, званих хондритами, які становлять більшість серед приблизно 64 тис. метеоритів, виявлених за всю задокументовану історію. 

“Хондри є скрізь”,– каже Фред Цесля, планетолог із Чиказького університету. Попри це,вчені впродовж майже двох століть не могли визначити, як вони виникли. Деякі гадають, що вони є побічним продуктом формування планет; інші твердять, що це першооснова самого процесу виникнення планет. Так чи інакше, список сценаріїв утворення хондр є довгим: від блискавок у пиловому осерді, зіткнення шматків протопланет і аж до гігантських ударних хвиль, що розігрівають газ і прокочуються через первісну хмару матерії, яка оточувала новонароджене Сонце. Іншими словами, зрозуміння виникнення хондр може відкрити найперші моменти Сонячної системи. Маючи наразі найновіші результати таких місій, як Hayabusa2, а також використовуючи дані з інших типів досліджень, фанатично захоплені хондрами науковці перебувають на порозі відповіді на одвічне запитання: звідки вони, а може й ми, взялися. “Хондри – це вітражі з найдавніших періодів Сонячної системи, – каже Гарольд Конноллі, космохімік та експерт із хондр з Університету Роуен. – Вони є свідками процесів, які відбувалися в первісній Сонячній системі. Тож питання в тому, про що вони будуть свідчити?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Мандрівні фотони Ножиці для ДНК