By Сіро-бурі нічні метелики не так сильно збурюють нашу уяву, як їхні барвисті денні родичі, але з найновіших досліджень випливає, що це більше вина людського зору, ніж самих нетель — пишуть Данієль Лінґенгьоль і Саша Варрен у журналі Scientific American.
Фотографуючи луски крил 82 нічних метеликів, що належать до 26 видів, за допомогою апарата, чутливого до випромінювання в дуже широкому діапазоні спектра, дослідники побачили комах під інфрачервоним світлом, хвилі якого надто довгі, щоб їх могло зареєструвати людське око. В інфрачервоному світлі коричнево-жовті й бежеві крила, які ми зазвичай бачимо, коли вони тріпочуть біля міських ліхтарів, набувають блискучих, яскравих кольорів, інформують науковці в Journal of the Royal Society Interface.
Окрім того, що продемонстрували нічних метеликів у всій красі, нові дані показали ще й структурні відмінності, що впливають на те, як крила цих комах відбивають і розсіюють світло в інфрачервоному діапазоні. Відмінності, які є наслідком наявності мікроскопічних лусок, що покривають крила нічних метеликів, можуть дати дослідникам змогу ідентифікувати види нетель за допомогою лідара (Light Detection and Ranging), пристрою, який емітує і приймає інфрачервоне випромінювання.
Науковці вже зараз використовують радар для підрахунку популяції нічних метеликів у природних умовах. Натомість розпізнавання відмінностей між видами дасть їм змогу відстежувати змінні шляхи нічних міграцій цих метеликів, які є головним джерелом живлення для багатьох тварин, зокрема для птахів.
Ентомолог Алістар Дрейк з Університету Нового Південного Вельсу, що в Австралії, звертає увагу на потенційні обмеження лідара у сфері моніторингу нічних метеликів. “Базовою характеристикою лідара є те, що в нього дуже вузький пучок променів”,— каже Дрейк, який не брав участі в цьому дослідженні. Промені радара, які використовують для виявлення нічних метеликів, можуть мати від 20 до 30 метрів ширини, достатньо багато, аби захопити значну кількість особин, які пролітають. Натомість пучок променів лідара має лише 10 см — трохи більше, ніж розмах крил бражникових. “Тому ми насправді не знаємо, чи скерований вертикально пучок променів лідара виявить стільки особин, щоб це було ефективно”.
Щоб протестувати запропонований метод виявлення нічних метеликів, головна авторка цієї праці Менг Лі, спеціалістка у сфері оптики, що досліджує пристрої для дистанційного виявлення комах у Лундському університеті у Швеції, і її група оцінюють, як добре лідар фіксує різних нічних метеликів, що літають навколо піддослідної локації. “Ми від квітня проводимо спостереження із використанням і радара, і лідара, і пастки, — каже вона. — Отже, якщо відбудеться велика міграція нічних метеликів якогось виду, то це повинні виявити всі ці триінструменти”.
