By Усім відомо, незнання законів не звільняє від відповідальності за їхнє порушення. І дії владних структур повинні бути не лише неухильно законними, але й інтуїтивно зрозумілими для законослухняних громадян. Не може законодавство країни ставити під сумнів право держави на ті чи інші дії.
Якщо ви так не вважаєте, й маєте вдома кота, який нічого про наші закони не знає, просто спробуйте його безпідставно покарати. Ймовірніше, цього кота ви більше не побачите. “Чисто там, де не смітять” – гасло глибоко фальшиве, адже знімає відповідальність з тих, хто бере платню за прибирання. Насправді буде чисто там, де і не смітять, і де прибирають. Тому порушення закону державними чиновниками має каратись удвічі жорсткіше, бо за право щось вимагати від інших треба платити ще більшою відповідальністю. І не лише політичною.
В Україні Міхеіл Саакашвілі взявся за невластиві для його статусу справи. Для будь-якої крани її президент назавжди залишається символом держави: величним, як Томаш Масарик для чехів, чи Нельсон Мандела для південних африканців; або ж ганебним, як Віктор Янукович для нас. Символ держави повинен до кінця життя працювати на свою державу, для блага тих, хто колись йому довірився. Це його моральне право і святий обов’язок. Він може радити щось іншим країнам, але безоплатно. Натомість праця на чужу державу колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера – випадок аномальний. За вірне “канцлерування” на благо Росії він у 2005 році отримав від Володимира Путіна керівну посаду у “Роснафті”, а цього року навіть став членом ради її директорів. Голова Комітету закордонних справ Конгресу США Том Лантос сказав про Ґергарда Шредера наступне: “Я назвав його політичною проституткою, тепер, коли він став брати великі гроші від Путіна. Однак секс-працівниці в моєму районі запротестували, аби я більше не використовував цю фразу”.
Однак, “Одіссея”, чи точніше “Міхеліана”, яку екс-президент Грузії відбув у нашій країні, є дуже прикметною.
Усіх Вам гараздів, до зустрічі!
