Коротка історія Кам’янець-Подільської фортеці

Коротка історія Кам’янець-Подільської фортеці
Визначну пам’ятку історії та оборонної архітектури України щороку відвідують тисячі туристів. Та цікава вона не лише неперевершеною красою…

Дослідники cтверджують, що Кам’янець-Подільську фортецю звели наприкінці ХІІ – початку ХІІІ століть, тоді його стіни були ще дерев’яними, а території входили до Галицько-Волинського князівства. З середини XV ст., коли Кам’янець перейшов у володіння Великого князівства Литовського, його володарі князі Коріатовичі розпочали будувати кам’яні стіни. У 1432 р. замок і місто відійшли до Польщі. Окрім мурів Кам’янець захищали ще й високі скелі та широкий каньйон. Замок-фортеця височів над містом із заходу. Після відвідин фортеці польським королем Казимиром у середині XV ст. усі споруди замку перебудували в камені.

Структурно фортеця має форму видовженого чотирикутника (ширина – близько 50 м , довжина – у середньому 138 м), й налічувала раніше 12 башт, сполучених між собою стінами. Площа подвір’я сягає близько гектара, а уся площа замку з прибудовами – 1,5 га. Раніше під будівлею розташовувались підземні ходи, що сполучали фортецю з передмістям Карвасари.

Свій внесок у розвиток оборони фортеці зробили й римські папи Юлій ІІ та Лев V, адже замок розбудовували як резиденцію старости. Тут постійно утримувався військовий гарнізон, що складався з трьох основних частин: артилерії (1494 р. – 1 гармаш та 11 великих гармат, 1672 р. – 4 гармаші й багато гармат), замкової кінноти (1557 р. – 150 осіб, 1667 р. – 2 кінні хоругви по 100 коней) і піхоти. Останньої налічувалось найбільше – польський король Стефан Баторій у 1581 р. призначив сюди 150 стрільців, Сигізмунд ІІІ збільшив до 200 військових, а Ян Казимир у 1649 р. – до 300 осіб.

У 1672 р. місто захопили турки і в замок увійшов султан Магомет ІV. Лише у 1699 р. Польща змогла повернути Кам’янець і фортецю, та у 1793 р. місто відійшло під владу Росії. У ХІХ ст. саме у цьому замку відбував ув’язнення український месник Устим Кармалюк. Фортецю, до речі, двічі відвідував цар Петро І. У ній же працював знаменитий упорядник тлумачного словника військовий лікар Даль.

У 1919-1920 роках Кам’янець був тимчасовою столицею УНР, тут перебував головний отаман УНР Симон Петлюра, а також президент і диктатор ЗУНР Євген Петрушевич. Тоді ж. У 1921 р. місто і фортецю захопили російсько-більшовицькі окупанти.

23 березня 1928 р. уряд Радянської України проголосив замок-фортецю у Кам’янці-Подільському державним історико-культурним заповідником. Цей статус зберігається за ним і нині, а Кам’янець-Подільський залишається перлиною української та європейської історичної спадщини.

Дзвенислава Гай-Нижник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ