«Краватка від хорвата»: як творяться національні символи

«Краватка від хорвата»: як творяться національні символи
18 жовтня у Львові громадська організація “Хорватський клуб” вже вдруге відзначатиме Міжнародний день краватки акцією «Краватка від хорвата». Згідно з усталеною версією трьохсотлітньої історії, поширення цього модного у всьому світі елементу чоловічого одягу, а також назви “краватка”, пов’язані саме з хорватами.

Французький письменник Франсуа Шале у своїй книзі “Велика історія краватки” пише, зокрема, таке:

“Приблизно у 1635 році десь шість тисяч солдатів і лицарів прибули до Парижу як підтримка французькому королеві Луї ХІІІ. Серед них була значна кількість хорватських найманців, які під командуванням бана залишилися на службі у французького короля. Традиційний одяг із зав’язаними навколо шиї кольоровими шарфами викликав зацікавлення двору… Є дані, що законодавцем цієї моди став малолітній французький король Луї XIV, який почав носити краватку ще в сім років. Цей «елегантний хорватський стиль», зовсім незнаний тодішній Європі, приблизно у 1650 році поширився у французькому королівському дворі, згодом краватка стала модним елементом одягу серед буржуазії того періоду, символом культури та елегантності”. У 1667 році при французькому війську було створено окремий полк Royal Cravates, який отримав свою назву від хорватів, що в ньому служили.

Про “хорватське” походження краватки згадує і Британська енциклопедія, і поважні довідкові видання низки інших країн Європи.

Усе це дало підставу хорватському митцеві Мар’янові Бушічу підійти до цієї теми прагматично, серйозно і масштабно. 18 жовтня 2003 року він організував та провів мистецьку акцію – зав’язав навколо Арени в місті Пула (одному з п’яти найбільших амфітеатрів античного світу) найбільшу у світі краватку. Вона важила 800 кілограмів, була завширшки від 8 до 26 метрів, а тому потрапила у “Книгу рекордів Гіннеса”. Фотографії з цього дійства обійшли, мабуть, всі світові фотоагенції.

Мар’ян Бушічь на цьому не зупинився: заснувавши організацію Academia Cravatica, почав проводити активну діяльність на міжнародному рівні, спрямовану на популяризацію хорватського походження як самої краватки, так і її назви. Academia Cravatica також ініціювала святкування Дня краватки 18 жовтня, за що парламент Республіки Хорватії одноголосно висловився у 2009 році.

Уже в 2010-му Бушічь став керівником і автором ще одного проєкту – добровольчого підрозділу почесної варти Cravat Pukovnija, що є символічним відновленням згаданого вже полку Royal Cravates

Тож від 10 липня 2010 року цей барвисто одягнений, по-середньовічному озброєний підрозділ у вишуканих краватках здійснює в центрі Загреба урочистий обхід найвизначніших місць столиці. Зміна почесної варти відбувається на площі Святого Марка, де розташовані уряд і парламент країни. Оскільки це дійство стало однією з головних туристичних атракцій Загреба, то проводять його щороку, починаючи з Великоднього понеділка. Виступи “краваткового полку” відбуваються щовихідних рівно о 12:00, а також в дні державних свят. Тривають вони до 2 жовтня. Урочисте закриття сезону організовують 18 жовтня в День краватки.

Ця історія з Днем краватки є одним із прикладів того, як творяться всесвітньо визнані національні символи. Окрім краватки, у хорватів ще є символи військової перемоги – “Операція Буря” (Oluja), а також спортивних досягнень – національна футбольна збірна, відома як “Ватрені”, тобто “вогняні” та ін. Усі ці приклади наочно показують, як невеликий народ, докладаючи чималих зусиль і проявляючи непересічну креативність, може створити собі велике ім’я у світі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Суспільство 3-Б Вибори в умовах неофеодалізму