By На початку вересня 2017 року у Таллінні відбулася зустрічі глав оборонних відомств ЄС. Найбільше уваги учасники приділили питанню створення постійної структурованої військової співпраці (PESCO) і Європейського оборонного фонду, що фінансуватиме проекти розвитку захисних потужностей країн ЄС. До 2020 року на безпеку та оборону Європейська комісія планує виділити 500 млн євро.
Під час зустрічі міністри оборони країн Балтії запропонували створити так званий “військовий Шенген”. На їхню думку, НАТО слід об’єднатися проти російської загрози, особливо напередодні спільних російсько-білоруських військових навчань “Захід-2017”. За словами експертів, під час цієї кампанії Російська Федерація відпрацьовуватиме наступ на Литву та Польщу.
Міністр оборони Естонії Юрі Луйк вважає, що створення “військового Шенгену” має стати першочерговим завданням для ЄС. Таке об’єднання дозволить військам європейських країн вільно та оперативно пересуватися через кордони у випадку військової кризи в регіоні, а також збільшувати свою військову та комунікаційну сумісність. Зараз же переміщення військ і бойової техніки між країнами ЄС ускладнене різними дозволами та узгодженнями. За приклад країни Балтії пропонують взяти досвід співпраці задля запобігання конфліктів в Іраку. Проект “військового Шенгену” також передбачає збільшення інвестицій в інфраструктуру країн ЄС.
На думку міністрів, навіть підвищена військова присутність союзників в країнах Балтії все ж не зрівняється із потужністю РФ під час проведення військових навчань у регіоні. За оцінками західних фахівців, кількість військ союзних армій Росії і Білорусі може до восьми разів перевищувати офіційно оголошену цифру в 12 700 осіб. Звісно, у порівнянні із загальною чисельністю російської армії це не так вже і багато, але факт анексії Криму створює зовсім іншу атмосферу.
У Балтійському регіоні розміщена посилена ескадрилья бойових винищувачів НАТО, сім замість чотирьох. США оголосили і про додаткове відправлення 600 військовослужбовців у країни Балтії. З 8 по 21 вересня військові кораблі НАТО братимуть участь у щорічних морських навчаннях в Балтійському морі, водночас керівництво альянсу заявляє, що це ніяк не пов’язано з маневрами “Захід-2017”. Раніше три прибалтійські держави і Польща уже були укріплені міжнародним батальйоном НАТО.
Директор Міжнародного центру оборони та безпеки ICDS Свен Сакков називає такі дії НАТО демонстрацією солідарності, єдності та рішучості. На його думку, це навіть менше, аніж пропорційна відповідь Росії. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що після введення значних військових сил і бойової техніки Балтійські країни та НАТО тепер краще підготовані до військових ігор Росії.
У 2009 році під час навчань “Захід” Росія відпрацьовувала ядерний удар по Варшаві, а чотири роки тому – повітряне бомбардування Стокгольма. Однак РФ відкидає твердження про те, що військові навчання “Захід-2017” – це прикриття для агресії чи підготовка до майбутньої кампанії на кшталт вторгнення до Криму. Додаткові заходи НАТО Росія називає провокацією.
Заступник міністра оборони Литви Вітаутас Умбрасас переконаний, що НАТО має бути насторожі щодо “можливих провокацій та можливих помилок” під час військових навчань РФ. За його словами, у напрямку активного захисту альянс ще повинен зміцнити оборонне планування, поліпшити систему командування і контролю, а також підсилити протиповітряну оборону. На думку міністрів оборони країн Балтії, у ЄС є для цього всі можливості, на відміну від НАТО, що не має у своєму розпорядженні цивільних інститутів. Деякі країни Балтії самостійно укріплюють власні збройні сили і налагоджують співпрацю з сусідніми північними країнами в галузі військового співробітництва. Зокрема Естонія у 2017 році оголосила про плани придбання артилерійських систем спільно із Фінляндією.
13 вересня 2017 року під час виступу в Європарламенті зі щорічним зверненням “Про стан Європейського Союзу” президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер оголосив про початок глибокої реформи ЄС. Зокрема заявив, що наполягає на створенні у ЄС до 2025 року повноцінного оборонного союзу, що існуватиме паралельно з НАТО. За словами політика, поява нового Європейського фонду оборони та постійна структурна співпраця в цій сфері уже не за горами.
Отже, у 2017 році керівництво ЄС фактично повертається до відкинутої у 2008 році ідеї створення Європейської армії, яка отримала нове життя після анексії Криму, початку збройного конфлікту на сході України, втручання Росії у війну в Сирії, міграційну кризу тощо. Європейська політика безпеки та оборони (ЄПБО), на жаль, не є ефективною перед новими викликами та загрозами, що постали в Європі, тож потребує негайного реформування.
