By Настояща К.В., кандидат соціологічних наук, доцент
Культурні цінності і традиції розвиваються відповідно до складних умов історії. Культури цивілізацій настільки багаті, різноманітні і суперечливі, що можуть бути використані в різних історичних умовах для створення низки альтернативних цінностей. Процес утворення культурних цінностей зумовлений не так традиціями, як потребами часу і умовами, в яких розвивається культура.[1]
Антрополог Найджел Харріс у книзі “Віра в суспільство” пише, що культура – це не якась зовнішня гамівна сорочка, а багатошаровий одяг, і окремі її шари людина може скинути, якщо вони заважають руху. Процес актуалізації культурних цінностей триває сьогодні, як і тисячоліття тому. Багато сучасних дослідників вважають, що трансформація цінностей відбувається через зміну якості життя, соціально-економічних та глобалізаційних процесів. У сучасному світі основні битви відбуваються не за культурні ідеали, а через економічні інтереси та ресурси. Йде боротьба за ринки збуту і джерела сировини.
На думку Рональда Інґлегарта[2], революційні, радикальні зміни в ціннісній сфері відбуваються разом із покращенням рівня та якості життя. Дослідник висунув оптимістичну ідею: зростає багатство і безпека – матеріалістичні цінності змінюються на нематеріалістичні. Настає постматеріалізм. Теорію Інґлегарта можна використати для розуміння залежності ціннісно-світоглядних парадигм від рівня добробуту, визначаючи швидкість їхніх трансформацій: що бідніша країна, то менша швидкість трансформацій, оскільки такі держави є статичними, закритими та консервативними при змінах та трансформаціях[3].
Тобто цінності – це існуючі за межами ситуації задачі, які служать інтересам індивідів або груп і є мотиваційним механізмом людини[4]. Шалом Шварц об’єднав цінності в десять різноманітних блоків мотивації.
На його думку, модель цінностей має чотири орієнтації людей: орієнтація на інших людей і врахування їхніх інтересів, на себе і прагнення до власної самореалізації, на інновації, зміни та на збереження існуючого суспільства і його традицій. Відповідно до цих орієнтацій цінності згруповані у чотири сектори: прихильність до змін (самокерівництво, стимуляція); консерватизм (конформізм, традиційність, безпека); самотрансцендентність (орієнтація на інших, універсалізм) та самовдосконалення (орієнтація на себе, влада і досягнення).
Попри потреби часу та плин історії, культурні цінності залишаються віддзеркаленням своїх цивілізацій. Однак чи зміняться матеріальні цінності духовними, коли новий етап розвитку людства таки настане? І чи не спричинять ці нові, видозмінені надбання конфлікт культур та зіткнення цивілізацій?
|
[1] https://studme.com.ua/159701225831/politologiya/ideologicheskiy_front_geopolitiki.htm
[2] Inglehart, Ronald F., and Christian Welzel. 2005. Modernization, cultural change, and democracy: the human development sequence. New York: Cambridge University Press.
[3] Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества / Полис (`Политические исследования`) 1997-№4
[4] Schvarts S.H. Universals in the Content and structure of Values: Theoretical Advances and Empirical Tests in 20 Countries. In M.Zanna (ed): Advances in experimental social psychology, vol 25. Oralando, FL: Academic, 1992
