By «Ми не підтримуємо окремих осіб і кандидатів, ми підтримуємо принципи», – сказав Спеціальний представник США по переговорах з Україною Válasz Online. Коли мова йде про новообраного президента Володимира Зеленського, посол Курт Фолькер визнає, що демократія є ризикованою річчю, припускаючи, що якщо новий президент зробить значну поступку Росії для врегулювання ситуації у Східній Україні, люди дуже швидко повернуться проти нього. Виступаючи після публічного заходу в Будапешті, пан Волкер також зазначив, що новий закон про українську мову “все ще потребує опрацювання».
– Якщо б хтось попросив вас зробити ставку до другого туру президентських виборів в Україні, то кого б ви обрали?
– Дослідження громадської думки, безсумнівно, показували, що Зеленський просувається досить добре. Це трохи змінилося в деяких соціологічних опитуваннях, щоб зробити маржу не настільки великою, але вона все ж виглядала великою. Тому якщо керуватись цим, то тенденція є була зрозумілою.
– Отже, ви очікували цього.
– Я б не заходив так далеко, щоб сказати, що я чогось очікував, тому що це Україна, де будь-що може статися, і в п’ятницю перед днем виборів відбулася великі телевізійні дебати на олімпійському стадіоні з десятками тисяч людей. Це могло б стати вирішальною подією, хто знає?
– Наскільки складно вести послідовну політику США в країні, де, як ви вже говорили, може статися будь-що?
– Взагалі не важко. Ми дали зрозуміти під час виборчої кампанії і продовжуємо чітко заявляти, що ми не підтримуємо окремих осіб і кандидатів, ми підтримуємо принципи. Це демократичні реформи, зміцнення судової системи та верховенства права, економічні реформи, безпека, відновлення суверенітету та територіальної цілісності України – прихильність до Мінського процесу – і євроатлантична орієнтація України. І неважливо, хто є президентом або хто знаходиться в уряді, тому що такою є наша політика.
– Хіба ці принципи пройшли випробування результатами виборів Президента Порошенка?
– Президент Порошенко зробив більше реформ за останні чотири роки, ніж це було зроблено в Україні протягом двадцяти років. Він дійсно багато зробив але український народ вимагає більшого.
Вони хочуть більше змін, швидше і Зеленський провів свою кампанію на основі обіцянки цілісності та реформ. Він мав телевізійне шоу, де він зображав президента, який демонстрував ці характеристики і це він зображав для своєї кампанії. Люди голосували за це, масово, тому тепер вони чекають, що він покаже таке управління в Україні. Так чи інакше: Порошенко зробив стільки, скільки міг і український народ все ще вимагає, щоб реформи продовжувались і ще багато чого треба зробити.
– Наскільки ризиковано працювати з тим хто для вас є абсолютно невідомий?
Демократія є ризикованим бізнесом у тому сенсі, що ми повинні довіряти людям …
-… Українці також обирали Януковича. Двічі. Мабуть, це також було демократично.
– Перший раз він був, а другий раз він сфальсифікував, але демократія – це основне, тому що люди обирають. Поведінка Януковича під час його першого терміну призвела до того, що він програв би вибори якби не фальсифікація у другому турі. У цьому випадку, я думаю, ми повинні захоплюватися президентом Порошенком, який багато зробив для реформування і в той же час не намагався фальсифікувати вибори і прийняв волю народу.
Новообраний президент Зеленський матиме один термін і чи отримає він другий термін, буде залежати від того, як український народ оцінить його прогрес. Якщо говорити про нас, ми повинні працювати з тим, кого обрав український народ. Це стосується президента і це також стосується того, що відбудеться на парламентських виборах через шість місяців.
– Чому для Вас важлива Україна?
– Україна важлива з різних причин. Перша – це люди. Люди заслуговують на те, щоб мати безпечне суспільство, свою власну країну, свою територіальну цілісність, вони заслуговують на побудову демократії в процвітаючій економіці, як і всі інші, чи то Сполучені Штати, чи Угорщина чи Польща. Кожен має однакові права і прагнення і ми підтримуємо це. Ми не підтримуємо того, коли країна намагається перешкодити цьому, сказати їм, що вони не можуть це робити, зайняти їхню територію і нав’язувати їм конфлікт. Це одна з причин чому ми підтримуємо права українського народу. По-друге, якщо країна здатна силою завойовувати територію, погрожувати застосуванням військової сили, порушувати внутрішню політику країни і їй вдається уникати покарання в одному місці, вона може зробити це знову в інших місцях. Це порушує структуру європейської безпеки і стабільності, яку ми намагаємося побудувати після Другої світової війни.
– Схоже, що Україна випадково стала полем дій – це могла статись і в Білорусі, і в Молдові.
– Україна є великою країною – з 40 мільйонами людей – і ця війна, яка триває кожного дня, вона вбила більше людей ніж загинуло у Європі після війни на Балканах у 90-х роках. Вона спричинила більшу кількість переміщених осіб через війну в Європі ніж будь-який конфлікт після Другої світової війни.
Це ще одна з причин, чому ми повинні дбати про це. Я був дуже розчарований тим, що ми не зробили більше, коли Росія вторглася в Грузію в 2008 році. Ми зупинили конфлікт, але тоді ми провели політику перезавантаження і повернулися до справ як завжди. Я думаю, що це була помилка і це було невигідним для Грузії – Росія визнала Абхазію і Південну Осетію незалежними державами і це також заохотило Росію по відношенню до України.
– Ви згадали про демократію. Що, якщо пан Зеленський вирішить домовитись з Росією щодо східних територій, скажімо, відмовившись від них, користуючись авторитетом, який він здобув від народу, значна частина якого відчайдушно бажає припинити війну?
– Зрозуміло, що думка людей стосовно Зеленського зміниться дуже швидко, якщо він запропонує зробити це. Він, по суті, заявив протилежне. Він сказав, що буде наполягати на повному відновленні суверенітету та територіальної цілісності України і він підтримує процес, який вже існує для досягнення цього. Якщо він зробить по-іншому, люди дуже швидко повернуться проти нього.
– Що стосується територіальної цілісності України, ви маєте на увазі Мінський процес, але в угоді про припинення вогню у 2015 році зовсім не згадується про Крим. Хіба це не протиріччя?
– Мінські угоди були укладені внаслідок гарячої війни, що відбувається на Сході України. Крим – це окремий випадок але там не було бойових дій, росіяни забрали його досить спокійно. Ми не визнаємо цього, Європейський Союз не визнає – у липні минулого року Державний секретар Помпео видав декларацію, висловивши офіційну позицію США про те, що ми не визнаємо і не будемо визнавати анексію Криму Росією. Росія залишається непохитною щодо цього, вони не хочуть говорити про це, тому ми маємо довгострокове протистояння щодо Криму. У випадку Східної України ми маємо Мінські угоди, Росія в цих угодах зобов’язується відновити територіальну цілісність України. Угоди містять фундаментальні принципи і поки Росія не виконає їх, ми маємо санкції проти Росії з боку ЄС і США. Росія не виконала угоди з самого початку: нема\ ніякого припинення вогню, відведення важкої зброї та її військ зі Східної України, розпуску незаконних ополченців і двох народних республік.
Україна прийняла законодавство, яке необхідне для особливого статусу, для амністії, але це законодавство очікує на те, що Україна знову отримає доступ до цієї території. Вони повинні мати безпеку для того, щоб виконати решту Мінська. Ось чому ми пропонували мати там миротворчі сили під мандатом ООН, тому що це був би шлях до створення безпеки, полегшення виведення російських сил, забезпечення того, що про людей піклуються, що Мінські угоди повністю виконуються, а територія повернеться під український контроль. Я сподіваюся, що ми можемо повернутися до цього знову в якийсь момент, тому що я вважаю, що це найкращий шлях.
– На що ви готові заради України? Спочатку ви допомогли у військовій реформі, забезпечивши нелетальним обладнанням, а потім підняли ставки, продавши протитанкові ракети Javelin – що далі?
– Україні необхідно продовжувати економічні реформи, політичні реформи, реформування сектору безпеки та розвивати здатність протидіяти несприятливим обставинам в країни. Ми сподіваємося, що процес припинення війни на Сході може бути ефективним, що Росія може укласти мир. Але зробить це Росія чи ні, ми все одно допомагатимемо Україні стати успішною і стабільною країною.
– Минулого тижня Верховна Рада – український парламент – прийняла законодавство, яке вимагає від громадян України використовувати українську мову скрізь, крім власних помешкань і церков. Чи не є це порушенням основних прав?
– Це те, що все ще потребує опрацювання. Існують два основоположні принципи: один – це право національних меншин говорити своєю мовою, проводити навчання на своїй мові та можливість спілкуватись цією мовою, якщо вони цього бажають. Також принцип розумного очікування, що всі громадяни можуть розмовляти і функціонально вести бізнес на національній мові країни.
Вони обидва досяжні, вони не є категорично протилежними. Існує багато прикладів по всій Європі, де є така ситуація.
Це універсальні принципи, а не унікальна угорська справа. Але найкращим способом її вирішення є, щоб Україна та Угорщина разом обговорили те, як зробити так, щоб ми могли поважати права кожного.
– Закон передбачає правове покарання…
-… як я вже сказав, існують принципи, які треба поважати. Потрібно багато чого зробити, щоб перейти з місця де ми знаходимося сьогодні до того місця, де ми маємо бути. Ми не знаємо, що станеться з законом.
– Якби хтось три роки тому сказав вам, що у 2019 році вам доведеться порівнювати шоумена в Києві з колишнім шоуменом у Вашингтоні, як би ви відреагували?
– Під час демократії все можливе. Проблеми залишаються тими ж проблемами і вони все ще потребують вирішення.
