By 
Нещодавно у Гонконзі зросли протестні настрої у відповідь на намагання Китаю обмежити права його мешканців. Причиною останніх демонстрацій став закон про національну безпеку Гонконгу, ухвалений парламентом Китаю. Документ, зокрема, вказує на територіальну належність Гонконгу до КНР, забороняє будь-які заклики до його відокремлення, а також протести проти чинної влади.
У 1997 році Британія передала Гонконг Китаю з умовою, що КНР буде виконувати угоду “одна країна – дві системи”. Це рішення активно підтримували США та інші демократичні держави. Вони сподівались, що Гонконг, впроваджуючи демократичні традиції, буде позитивно впливати на Китай.
КНР насправді вигідне існування демократичного Гонконгу, хоча останні події й засвідчують протилежне. Приблизно половина компаній, розташованих у Гонконзі – китайські, і вони користуються всіма перевагами ринкової економіки. До того ж, коли США накладають санкції на Китай, то на Гонконг вони не поширюються, оскільки між цією зоною та Америкою діють особливі економічні відносини. У Гонконзі є також приблизно 1,3 тис. американських компаній, які представлені і в Китаї, тому Америку нинішній статус-кво Гонконгу також влаштовує.
Водночас, з огляду на нинішнє протистояння з Китаєм, США хоче переглянути відносини з Гонконгом, оскільки боїться, що американські компанії можуть тут постраждати. Д. Трамп уже декілька разів закликав ці підприємства повернутися на батьківщину. Американському бізнесу це, однак, не дуже вигідно, адже робоча сила в Гонконзі та в Китаї дешевша, ніж у США.
Протести в Гонконзі мають широкий міжнародний резонанс. Держсекретар США Майк Помпео, зокрема, зазначив, що дії Китаю спрямовані на обмеження чи навіть скасування автономії Гонконгу, тому його спеціальний статус у відносинах зі Штатами є під загрозою. Західні країни здебільшого підтримують боротьбу гонконгців, а українці навіть порівнюють їхні протести із Помаранчевою революцією та Євромайданом. Росія ж закликає Китай до більш рішучих дій проти мітингувальників.
На боці Гонконгу й Тайвань, який також прагне послабити тиск Китаю. Однак ця країна має більше переваг, ніж Гонконг. У разі ескалації відносин з Китаєм військову допомогу Тайваню за відповідним договором нададуть Штати. Саме тому КНР продовить доволі обережну політику щодо Тайваню, не забуваючи, однак, декларувати свої права на цю територію.
Отже, ситуація в цьому регіоні залишається напруженою. Аби послабити її, геополітичні гравці, інтереси яких перетинаються в цьому регіоні, мають здійснювати зважені та осмислені кроки. Проте в умовах виборчих перегонів у США Д. Трамп намагається використати китайську карту для зміцнення своїх політичних позицій, формуючи для КНР образ зовнішнього ворога, щоби консолідувати американців. Головне, аби дії американського очільника не перейшли певну межу й не спричинили посилення ескалації чи навіть початок збройного протистояння з Китаєм, оскільки це може призвести до непередбачуваних наслідків для всього світу.
