Китайська “жінка-кажан”

Китайська “жінка-кажан”
30 грудня 2019 року о сьомій вечора в Уханьський інститут вірусології надійшли загадкові зразки, отримані від пацієнта. Згодом у вірусологині Ші Женглі задзвонив телефон. Телефонував її начальник, директор інституту. Уханьський центр контролю та профілактики захворювань виявив новий коронавірус у двох шпиталізованих пацієнтів із нетиповим запаленням легень. У центрі хотіли, щоби цією справою зайнялася авторитетна лабораторія Ші – пише Джейн Квіу в журналі Scientific American.

Якби діагноз підтвердився, новий патоген став би серйозною загрозою для здоров’я громадськості, оскільки належав до тієї самої родини вірусів, які походили від кажанів, що й той, котрий спричинив SARS (caused severe acute respiratory syndrome) – хворобу, яка охопила 8,1 тис. осіб і убила 800 з них у 2002-2003 рр. “Покинь усе неважливе, чим зараз займаєшся, і займися цим”, – пригадує собі слова директора Ші.

Ші – вірусологиня, яка впродовж 16 років шукала віруси в печерах, заселених летючими мишами, і через це її звали китайською “Bat Woman” – саме тоді перебувала в Шанхаї. Вона негайно вийшла з конференції, у якій брала участь, і сіла в найперший поїзд, що йшов до Уханю. “Я думала про те, чи вони не можуть помилятися, – каже вона. – Я ніколи не сподівалася би, що щось таке могло б трапитися в Ухані, у центральному Китаї”. Її дослідження показали, що в південних субтропічних провінціях Гуандун, Гуансі i Юньнань є найбільший ризик переходу коронавірусу від тварин до людей – особливо від кажанів, що є носіями багатьох вірусів. Ші злякалась: якщо це справді винен коронавірус, то чи не міг він вибратись із її лабораторії?

Поки група Ші в Китайській академії наук поспішала, щоби з’ясувати “тотожність” i походження нової недуги, хвороба поширювалася, як вогонь. У момент, коли писалася ця стаття (11 березня), у Китаї було зареєстровано 81 тис. випадків зараження. З цієї кількості 84% мешкали в провінції Хубей, столицею якої є Ухань, а 3,1 тис. вже померли. Поза Китаєм захворіла приблизно 41 тис. осіб у понад 100 країнах і територіях на всіх континентах, окрім Арктики, а понад 1,2 тис. померли.

Ця епідемія стала однією з найгірших, що зачепили світ за останні десятиліття. Науковці давно попереджали, що темпи виникнення нових інфекційних захворювань прискорюються – особливо в країнах, що розвиваються, де постійно переміщується все більша кількість людей і тварин.

“Надзвичайно важливо точно локалізувати джерело інфекції і виявити ланцюг міжвидової трансмісії”, – говорить еколог Петер Дашак, голова неприбуткової дослідницької організації EcoHealth Alliance з офісом у Нью-Йорку, яка співпрацює з науковцями, як-от Ші, в усьому світі, щоби знаходити віруси в середовищі дикої природи. Не менш важливим завданням, додає він, є виявлення споріднених патогенів – “відомих невідомих”, щоби запобігти повторенню подібних випадків.

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Терапія Альцгеймера – нове відкриття Чарівна паличка для дослідження води