Китайський штучний інтелект і мовне питання

Китайський штучний інтелект і мовне питання
16 січня сфера обслуговування повинна повністю перейти на українську мову. Лише на прохання клієнта його персонально обслуговуватимуть іншою. Проте малоймовірно, що багато українців скористаються своїм правом, а тому покірно мовчатимуть, поки сфера послуг буде й далі русифікуватися.

Нещодавно Google оприлюдни вперелік найпопулярніших пошукових запитів українців 2020 року. І що це саме український список, а не якогось регіону Росії, можна зрозуміти лише за кількома локальними програмами чи персонажами на кшталт покійного мера Харкова, за шрьодінгерівською сагою якого країна слідкувала кілька місяців не менш пильно, ніж за перипетіями в реаліті-шоу “Холостячка”.

Проте подібні винятки є чітким підтвердженням правила, що українці живуть у чужому ментальному просторі. Їм комфортно борсатися в лайні “русского мира”, вважаючи його за цілющі лікувальні грязі. Бо ж не тільки йдеться про те, що тотальна більшість запитів зроблена російською мовою, а й про те, що людям є діло до тамтешніх селебриті різного масштабу та рівня неадекватности.

Проте із Google таки трохи мутна справа. Адже цей пошуковик любить спрощувати, уніфікувати. Він завше намагається впарити вам запит саме російською. Не лише тому, що значна частина українців здійснює свій пошук саме нею, а й тому, що мови подібні. А оскільки в світі носіїв російської більше, то й Google тулить її де треба й не треба. Та й не слід забувати, що чимала частина українського контенту – це перекладені через Google translate статті з російської. А вони, зі свого боку, вкрадені з англомовних сайтів й так само перекладені, але часто ще й таки відредаговані, над чим зовсім не запарюються вітчизняні пірати від копірайтингу.

Тому українською шукають лише ті, хто робить свідомий вибір, кому дійсно не однаково. Хто розуміє важливість світла від полум’я “свічечки букви «ї»” та хто оберігає “місячного серпика букви «є»”. Це ті самі люди, які послідовно переходять на версії новинних та розважальних сайтів державною мовою. Усі ж “какаяразнічні” таким не переймаються. А через те годі очікувати, що найближчим часом великі міжнародні інтернет-ресурси та торговельні майданчики захочуть запарюватися та інвестувати гроші в переклад своїх порталів та платформ на українську. Особливо якщо зважати на те, що значна частина вітчизняних барижних сайтів має в носі не лише українськомовну більшість, а й закон, який прямо зобов’язує їх мати версію державною мовою. Тому дуже малоймовірно, що вони обзаведуться нею до 16 січня й встановлять її основною за замовчуванням. Бо є німий багатомільйонний народ, який готовий схавати те, що впарять. Ніякої самоповаги.

Єдине, що зостається – знову сподіватися на тих, кому не байдуже. Що через їхні скарги противників українізації не лише штрафуватимуть, а й змусять дотримуватись закону.

Можна було б сподіватися на те, що в майбутньому цю проблему вирішить штучний інтелект, що не нав’язуватиме аудиторії, як їй говорити та писати. Дозволить висловлюватися самостійно, збиратиме інформацію, опрацьовуватиме її своїм машинним мозком і врешті допоможе примирити всіх, ніби батько нації, догоджаючи і українськомовним, і російськомовним, і кримськотатарськомовним, підлаштовуючись під кожну людину, розмовляючи з нею її мовою.

Проте сподівання, що все це запрацює в найближчому майбутньому, – марні. Наслідки подібних потуг я помітив нещодавно на найбільшому китайському торговому онлайн-майданчику. Його додаток працює українською (на відміну від вебсайту), що вже плюс. І начебто нею ж він пропонує вам варіанти пошуку. Схоже, що робить се на основі алгоритму, до якого, окрім ваших попередніх запитів, входить те, що шукали люди з вашого регіону. Тому додаток запропонував мені пошукати: “масажор”, “мішок для пилесоса”, “акумулятор для шурупове”, “сіліконовий коврик”, “ершик”, “портатівний прінтер”, “прінтер для печаті”, “руска xiaomi”, “зволожувач воздуха”, “паурбанк” тощо.

І поки українськомовні сперечатимуться із російськомовними, яка мова повинна мати більше прав та привілеїв – над країною запанує простий народний суржик, який піднесе на п’єдестал машинний інтелект китайського розливу. І наконєцто повсюду настане спокойствіє, а не воце вот всьо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


А після нас хоч щось Суспільство 3-Б