Може здатися, що лісам секвої на каліфорнійському узбережжі, що наповнені високими деревами, буйною папороттю і насиченим запахом землі після дощу, не бракує води. Але влітку й там бувають періоди посухи. Щоб пережити важкі моменти, дерева Sequoia sempervirens сформували спеціальні паростки з листками (шпильками), здатними поглинати воду з повітря — пише Уля Хробак у журналі Scientific American.
Відомо, що багато рослин (зокрема, і секвоя) отримують воду через листя, але “досі ніхто не описав, як відбувається цей процес”, пояснює екологиня Алана Чін, яка зараз працює у Федеральній вищій технічній школі Цюриха. Однак те, що листя піддається впливу вологи,має свою ціну: навіть тонкий шар води блокує доступ вуглекислого газу до продихів у листках, унеможливлюючи фотосинтез.
Щоб дізнатися, як дерева розв’язали цю проблему, Чін та її співробітники видиралисяна секвої, що ростуть у різних середовищах, і брали взірці гілочок. Учені привозили їх у лабораторію, а потім за допомогою зволожувача повітря утворювали туман та вимірювали кількість води, що її увібрали гілочки з листям. Вони досліджували також поверхню і поперечний розрізлистків, а потім моделювали рух води, шукаючи характеристики, які давали рослині змогу її поглинати.
Оприлюднені в American Journal of Botany дослідження продемонстрували, що секвої утворюють два різні типи паростків. Перші з них, “осьові” паростки, що нагадують спаржу з листками, притуленими близько до гілки, становлять незначну частину крони, зате поглинають воду приблизно вчетверо швидше, ніж “зовнішні” паростки, які мають звичайний вигляд. Група припустила, що висока секвоя після зволоження листя здатна впродовж години поглинути приблизно 50 літрів води. Водночас у листі “зовнішніх” паростків, що має густу мережу продихів і воскувату водовідштовхувальну поверхню, відбувається фотосинтез.
Дослідження виявили також, що секвої, які ростуть на сухіших південних теренах, мають більше “осьових” паростків, що розташовані вище, ніж у дерев на півночі, – це полегшує поглинання води з літніх туманів чи легкого дощу. Імовірно, що й інші види дерев мають такі специфічні паростки. Сосни, наприклад, також мають два види пагонів, які можуть виконувати аналогічні функції, що й паростки секвої, нагадує Чін.
Картер Беррі, еколог з Університету Вейк-Форест, який не брав участі в дослідженнях, підкреслює, що виявлені відмінності можуть бути важливими з огляду на кліматичні зміни. “У сухому світі здатність розширювати джерела води водою, яка отримується з повітря, стає дуже важливою”.