By 
Як і всі епохальні винаходи, «штучний інтелект» з одного боку дає людству черговий шанс, а з іншого становить значну загрозу. Перспектива, як завжди, залежить від самого людства. Та тут знову загострюються питання: що таке людство і як воно дає собі раду загалом? В іграх типу: «мирний атом на службі людям» чи «людина – володар природи» – людство програло. Бо, як виявилось, до поняття людства входили дві основні категорії: «люди», котрі в тих іграх дотримувались правил спільного добра, і «людці», котрі використовували гру для власних часто збочених інтересів. Немає підстав сподіватися, що й у грі зі «штучним інтелектом» буде інакше.
За найтемнішими прогнозами розвиток ШІ замість того, щоб покращити умови життя всього людства, призведе до чергового поглиблення прірви між багатими й бідними, можновладцями і пересічними громадянами, творцями та споживачами. Загалом же ерудити програють візіонерам, якісно освічені фахівці витіснятимуть «колег» із купленими дипломами, особи з добре розвиненою інтуїцією матимуть перевагу над «загальмованими», а всебічно поінформовані типи над прихильниками «теорії змови». Це ніби й непогано, але…
Скільки людей внаслідок цього втратять робочі місця чи й просто пересунуться нижче від межі бідності, важко й уявити. Можемо лиш припустити, що на вулицях великих та й середніх міст з року на рік, або й з дня на день, ставатиме все більше вуличних музикантів, «жриць кохання» та клоунів на замовлення, а також різноманітних гадалок та фокусників. Зокрема й тому, що першими втратять прибуток люди так званих «вільних професій».
Вже зараз аналітики пишуть, що тільки в результаті розвиткумовних моделей на кшталт GPT роботу втратить коло 300 млн.осіб. Ця тенденція, звісно ж, просувається з заходу (від США) на схід, тож раніше чи пізніше вона торкнеться і нас в повному обсязі. Воно може й не найгірше, якщо взяти до уваги нашу дійсність. Я б з більшим задоволенням прочитав аналітичну статтю, написану чат-ботом, ніж штатним фахівцем з популярного українського інтернет-видання. Після навіть поверхового спілкування з юристами чи психотерапевтами, також волію консультацію робота, що має доступ до універсальної інформаційної мережі. Не кажучи вже про те, що діагноз, поставлений GPT, з більшою імовірністю врятує пацієнтові здоров’я, ніж висновки лікарів, скажімо, з Верховинської районної лікарні.
І тут знову виникає проблема плюсів і мінусів від впровадження технологічних новинок. У тих сферах людської діяльності, які базуються на спекулятивних судженнях, абстрактних міркуваннях, на осмисленому спогляданні та умоглядному уявленні про дійсність, «штучний інтелект» здатен призвести до відділення «зерна від полови». Винахідників від шарлатанів, дослідників від псевдо-науковців, геніїв від епігонів, оригінальних творців від quasiмитців etc.
Але як цим скористатися? Нещодавно у статті про перспективи та загрози ШІ Білл Гейтс зазначив, що GPT іноді не надто добре розуміє контекст запиту людини, тому дає дивні відповіді. А ще він (чи – воно?) слабо справляється з математичними завданнями, бо має проблеми з абстрактним мисленням.
Це означає, що людина в конкуренції зі «штучним інтелектом» повинна протиставити йому свій природній інтелект, живий розум. А для цього людині перш за все потрібно в собі відкрити природні здібності й таланти, як кажуть, стати собою, а не тим, ким ми себе уявляємо чи представляємо з огляду на обставини. Сила людини в критичні моменти завжди полягала на здатності діяти всупереч обставинам, опиратися на власну інтуїцію – «чуйку», ухвалювати ірраціональні рішення, наприклад, коли йдеться про любов чи ненависть. Робот на це не здатен. Тому ця наша «людяність» дає нам над ним перевагу. Якщо, звичайно, зуміємо нею скористатися.
