By Нещодавно у львівському Природознавчому музеї відкрили нову виставку, присвячену мамонту і носорогу. Мене вразила давно відома, але через це не менш цікава історія про плейстоцен, який почався 2,5 мільйони років тому, а завершився зовсім недавно, 12 тисяч років тому. Кінець плейстоцену в археології називають кінцем палеоліту, коли основними знаряддями роботи, вбивства та й напевно елементом культу для прото-людей було каміння (літос як камінь). А от з голоцену, тобто наступної ери й почалася наша людська епоха, недаремно Біблія твердить, що світ почав існувати 6 тис. років тому!
Науковці кажуть, що величезні зледеніння, які охопили нашу планету в часи плейстоцену могли залежати від зміни осі обертання планети, бо від нахилу цієї осі залежить сила і кількість потрапляння сонячної енергії на поверхню Землі. Тому коли оця сумнозвісна вісь землі в чергове змінилася 12 тис. років тому, то на планеті стало тепліше. В той час безкінечними рівнинами, де панували трави а не дерева, ходили величезні стада тварин, які загиджували ці рівнини своїми біологічними відходами. Один лиш мамонт міг сотворити за день 300 кг лайна, а уявіть, що творило стадо мамонтів! Це був рай для комах і різних гівноїдних істот, серед яких були й наші предки – різні там палеоантропи, тобто істоти подібні до нас, людей.
В Європі домінуючим типом серед цих істот були неандертальці, які успішно вимерли разом із волохатими носорогами та мамонтами наприкінці плейстоцену (24 тис. років тому). Є гіпотеза, що неандертальці еволюційно програли «людині розумній» (яка з’явилася в Африці десь 200 тис. років тому), нащадками якої ми є, а от інші кажуть, що оті невисокі і кремезні істоти добре жили в холоді, але не пережили глобального потепління.
В чому ми можемо бути певними – нова людина з’явилася, коли на планеті стало тепліше і вижила ця «людина-розумна» не стільки через силу і витривалість, але через хитрість і вміння жити стадами, тобто спілкуватися. Вчені кажуть, що неандертальці анатомічно могли, тобто були здатні, говорити (хоч це не доведено), а от людина-розумна довела мову і спілкування до абсолюту. Деякі британські вчені твердять, що у неандертальців були надто великі очі, які займали важливе місце у мозку і саме це позначалося на невисокій здатності цих істоті до соціалізації. А от американські вчені навпаки доводять, що великоокі істоти цілком пристойно спілкуються, бодай великі очі давали перевагу коли було менше світла.
Та повернімося в наші часи. Виставка у Природознавчому музеї навела мене на роздуми про те, що за оті 12 тис. років «людина-розумна» потрохи перетворилася із слабкої істоти у страшну силу, яка нищить планету не гірше змінної земної осі. Більшість останніх досліджень свідчать, що наступні планетарні геноциди стануться не так через фізичні чи астрономічні причини, як через людей. Щодо цієї точки зору уже є «науковий консенсус», це цілий феномен!
Усе почалося у 2004 році, коли Наомі Орескес зробила дослідження коротких описів статей в наукових пір-ревю журналах (які виходили між 1993 і 2003 роками), спеціально виділяючи тезу «глобальна зміна клімату». Вона проаналізувала базу даних ISI Web of Science вирізняючи лише наукові статті і прийшла до висновку, що жодна стаття не заперечувала того факту, що людина є основним чинником глобального потепління, яке динамічно відбувається останні 50 років. Це назвали консенсусом, чи позицією консенсусу в науковому світі щодо проблеми глобального потепління – AGW (anthropogenic global warming).
Подібні дослідження продовжили інші науковці і стаття Джона Кука в журналі Environmental Research Letters, яка була опублікована у 2013 році, зараз є найбільш читаною – її скачали мільйон разів! Називалося дослідження: «Обраховуючи консенсус щодо антропогенного глобального потепління в науковій літературі» – і воно показало, що 97% наукових публікацій не мають сумніву, що фактором зміни клімату на планеті є людина і її діяльність. Цей текст поширили і дебатували не лише науковці, але й Барак Обама, Ілон Макс чи Ал Гор, а Девід Камерон використав дослідження для власних аргументів щодо боротьби з потеплінням.
Тема консенсусу викликала не лише схвальну реакцію, вона теж породила сотні блогів, виступів та публікацій, які традиційно заперечують людський вплив на клімат, твердячи, що все відбувається «природньо», як за часів плейстоцену. Наприклад у США є Competitive Enterprise Institute (CPI), який отримує гроші від нафтових баронів країни і вимагає, щоб NASA прибрали із своєї офіційної сторінки згадку про 97% консенсусу. Багатьом у світі не пасує перехід на низько-карбонову чи без-карбонову енергетику, куди ж їм дівати нафту і газ?
Проте згода між науковцями щодо нищівного впливу людини на клімат не зникає, а навпаки зростає. Останні дослідження консенсусу твердять, що уже 99% науковців впевнені у тому, що люди страшні «засранці». Джон Кук, автор скандального дослідження 2013 року, нещодавно написав: «Доброю новиною є те, що суспільне розуміння наукового консенсусу зростає. Погана новина полягає в тому, що ще належить зробити багато роботи, оскільки ті, хто заперечує зміни клімату, продовжують наполегливо атакувати науковий консенсус».
Нові дослідження доводять, що за останні 2 тис. років клімат не змінювався так швидко, як за минулі 50 років. Якщо в минулому на клімат впливали вулкани чи інші атмосферні явища, то тепер потепління пов’язують із промисловими викидами в атмосферу, вирубуванням лісів чи автомобільними газами. Людина-розумна зрівнялася із Богом і творить зміни/катаклізми на рівні з природою. Ця людина постійно змінюється! Дослідження показують, що генетична варіативність виду Homo Sapiens зростає. Щороку в геномі людини відбуваються приблизно дві нові мутації для кожної з 3,5 мільярдів пар основ, що свідчить що ми все на світі здатні пережити, крім нас самих. Чи переживуть інші істоти і біологічні види нашої планети глобальне потепління, спровоковане людьми, залишається тривожним питанням. Нова людина-розумна, що зросла з кінця плейстоцену до людини-шкідливої, однозначно творить новий світ, правда, ми ще не знаємо хто буде королем цього світу. Напевно, що вже не гівноїдні комахи – Землі більше потрібні пластикоїдні мікроби.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
