Магія фашизму

Магія фашизму

Нещодавно ми їхали в авто й говорили з дітьми, і мій старший син доводив, що німецька державна система взаємодії із простою людиною є найгуманнішою у світі. Я ж намагався пояснити йому, що цей гуманізм по-німецьки відкидає право українців на самозахист. “Піддайтеся руським фашистам заради життя, головне, щоб ніхто не гинув… Мир усім!” Ми також заговорили про США, і мої діти хором почали казати, що це фашистська держава, бо там постійно хтось когось розстрілює в школах. І тут мені теж важко було доводити, що ця “фашистська” країна зараз є єдиним гарантом існування нашої держави. 

Парадокси сучасності не можуть пояснити,у чому ж магія фашизму й чому в країнах вільної демократії є стільки насилля.У травні цього року в США відбувся черговий теракт, коли хлопець-фашист увірвався до крамниціі розстріляв десятьох людей. Це один із малих і жахливих прикладів тривожної тенденції того, що фашизм спокушає світ. Від США і Європи до росії, Афганістану, Індії та Китаю. Що відбувається з нашою цивілізацією?

Історія Пейтона Гендрона, вбивці з Баффало, приголомшує тим, що розповідає нам про це в найдрібніших деталях. Як цей пересічний молодий чоловік став самопроголошеним фашистом і вчинив масове вбивство? Його батьки є лібералами, нормальними людьми, вони не трампісти й не сектанти. Як і більшість молодих людей, він не мав життєвої цілі, а потім знайшов тексти, які стали для нього своєрідним моральним кодексом. Цей хлопець повірив, що причина його біди в тому, що його раса зазнала нападу, її з допомогою лібералів “замінили” недолюдьми. Раптом у нього з’явилася моральнапричина звільнити світ від зайд. Можливо, в іншому житті така дитина розвинула б пристрасть допомагати тваринам або садити дерева. Натомість завдяки величезній радикальній силі крайніх правих, які постійно пишуть в інтернеті, присутні в новинах, бомбардують людину мільйон разів на день божевільними “теоріями”, хлопець захотівурятувати панівну расу, вбиваючи недолюдей, які її переслідують. Його спокусили маячнею, він став невдахою.

Мусимо визнати, що в сучасному світі багато людей почуваються погано, перетворюються на безталанників. Вони розуміють своє низьке місце в суспільній ієрархії й відчувають себе безсилими це змінити. Нерівність поширена усюди, а життя – це боротьба сильніших, і, здається, немає доброго способу це виправити. Ось чому рівень депресії та тривоги зростає, а самогубства досягли масштабів епідемії в певних соціальних групах. У таких суспільствах погано жити, бо вони роблять людей невдахами. Люди відчувають, що не можуть перемогти, що система налаштована проти них. Чи мої діти зможуть дозволити собі “нормальне”життя, себто власні будинки чи квартири, пенсії, заощадження? Чи зможуть вони створити сім’ю, коли навколо така непевність? Це ж суцільний обов’язок і тягар, особливо в суспільстві, де кожен сам за себе.

Наші суспільства змушують людей почуватися невдахами. Ви чули, Ілон Маск купив соцмережу “Твіттер” заради розваги! Скільки взагалі будинків у Порошенка? А чи знає Зеленський, скільки коштує буханка хліба? Поєднання надзвичайної нерівності з індивідуалізмом, що його нам пропонує капіталізм, є для людської психіки ударом, який нокаутує. Якщо ти не один з обраних, то почуваєшся невдахою, ти лузер. Саме тому так багато людей приймають антидепресанти, ходять містами із сумним виразом обличчя, є тривожними, злими, засмученими, переможеними. Ви помічали, що люди мають поганий вигляд? Наприклад, якщо ви просто сидите в кафе і спостерігаєте за людьми, то здається, що з ними щось не так, вони ніби зомбі. Бо їхній розум зосереджений на своїх тривогах, вони стурбовані грошима, тому що гроші означають статус. Частина з нас одержима, якщо не війною, то цією ієрархією.А для багатьох втрата статусу прирівнюється до відчуття фізичного знищення.

Тому люди звертаються до фашистських теорій, які говорять щось яскраве, тривожне й серйозне, і страхи людей перед знищенням запускаються знову і знову. Багато людей не можуть впоратися, стають депресивними, тривожними, фаталістичними, шукають зброю. І коли озирнешся навколо, то бачиш, що суспільство фактично є однією великою фантазією про знищення, яка виправдовує превентивні удари проти всіх: від жінок до геїв, представників меншин і дітей. Фантазія про знищення чи анігіляція домінує сьогодні в розмовах наживо й у мережі. Страх призводить до таких речей, як масові вбивстваі зростання крайньої правої політики. Люди почуваються переможеними, розбитими, спустошеними,їхні очі мертві, їхні обличчя порожні.

Можливо, це занадто, і ви скажете, що всього цього не відчуваєте. Та й цей текст є лише спостереженням, суб’єктивним поглядом на реальність.Але всілякі показники, які мають свідчити про об’єктивну дійсність, теж невтішні. Якщо однією великою тенденцією, яка охоплює наші суспільства, є песимізм і страх перед знищенням, то іншою є низхідна мобільність, себто зубожіння. Люди менше будуватимуть, менше купуватимуть чи братимуть у борг, у них невеликі очікування щодо тривалості життя, особливо після ковіду. А додайте зміну клімату, зникання води, знищення земель (як-от зараз в Україні). Наша економіка зазнала краху в найсерйознішому сенсі, навіть якщо майже ніхто не обговорює цього публічно. А які соціальні наслідки того, що люди біднішають? Це створює гру з нульовою сумою, переконання в тому, що якщо ти виграєш, то я програю. Зростання будь-кого в суспільстві стає загрозою для існування інших. Фашистам здається, ніби будь-хто інший, хто має краще життя – жінки, діти, геї, представники меншин, іммігранти, навіть такі люди, “як” вони, – є загрозою, що спричиняє гнів. Чому так? Це не тільки тому, що вони божевільні. У бідних суспільствах дійсно так є: щоб я здобув більше, хтось інший має програти. Згадайте, що нацизм і фашизм розвивалися в післявоєнних бідних спільнотах.

Фашизм і популізм допомагають людям пояснити, чому їхнє життя розвалюється, чому вони ніколи не будуть жити так безпечно і стабільно, як їхні батьки. Приходить, наприклад, демагог і каже, що це реальні страхи, а не фантазії.Наше місце в суспільстві й можливості забирає хтось інший. Травмований, я беруся за зброю, й у мене виникає бажання завдати болю, поранити, навіть убити. Усе, що залишається – це конфлікт, а він означає ненависть, насильство і травму. І на цьому зараз спеціалізуються ультраправі, які перетворюють фантазії про знищення на форму політики. Вони “захищатимуть” традиційні цінності, перетворюючи людей на суспільство пильних інформаторів, які кидатимуться на тебе за слово “гей”. І це все може стати світом, у якому нам доведеться жити. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Кінець знайомого світу? Небезпечна магія тіктоку