By На гірському хребті гавайського острова Кауаї росте делікатна рослина з купкою жовтих квітів. Єдиними звуками тамє шум вітру, плескіт хвиль унизу й дзижчаннядрона. Дрон оснащено підвісними роботизованими руками, стабілізованими окремим пропелером, який перетинає стебло рослини, після чого пристрій делікатно її забирає. З листками маленького зразка виду Schiedea, які тріпотять на вітрі, дрон приземляється коло підніжжя скельної стіни й доставляє рослину прямо в руки науковців, які там очікують — пише Сьюзен Косьєр у журналі Scientific American.
Цей сценарій, що повторюється десятки разів із різними видами в межах нового дослідження, демонструє, як дронидопомагають дослідникам отримати рідкісні й вимирущі рослини з таких місць, до яких людині було б вкрай небезпечно або й зовсім неможливо дістатися. “Це фантастичне досягнення з використанням технічних напрацювань, яке дає змогу отриматинабагато більше даних, ніж люди, які спинаються з великими труднощами”, — говорить Воррен Вагнер, ботанік зі Смітсонівського інституту. Він не брав участі в цьому дослідженні, але є науковим працівником у Національному тропічному ботанічному саду, одній з інституцій, що співпрацюють у межах цього проєкту.
Опублікована в Scientific Reports праця ґрунтується на результатах ботанічних досліджень, що проводились упродовж десятиліть і охоплювали понад 250 місцевих видів рослин із Кауаї. У минулому ботаніки спускалися на канатах стрімкими скельними схилами, щоб здобути взірці рослин, які потім могли посадити в розсаднику, або врятувати види, що перебувають під загрозою зникнення. Натомість співавтор праці Бен Ніберг, географ і спеціаліст зі дронів із Національного тропічного ботанічного саду, разом із групою використав доступний на ринку дрон із підвішеним, збудованим з нуля роботизованим модулем під назвою “Мамба”. Оператор контролює пропелер “Мамби”, утримуючи його в стабільній позиції й маневруючи ним достатньо точно, аби вхопити потрібну рослину.
“Мамба” бере взірці рослин встеленою поролономхапальною рукою, яка рухається так, як зап’ястя, і гаком, що підтягує стебло до вістря. Надалі група планує оснастити “Мамбу” й іншими знаряддями, як-от присоска з тиском, нижчим від атмосферного, для отримання рослинного матеріалу чи сопло для розпилювання на схилах кліфу емульсії з насінням і плідною основою, щоб відновити зірвані рослини.
Такі дрони могли б допомогти науковцям дістатися до інших недоступних місць, як-от столові гори, які виступають понад амазонськими джунглями, або ж “піднебесні острови” на Південному Заході США — ізольовані гірські пасма, які несподівано виростають у пустелі. “Здебільшого він дає дослідникам змогу дістатися до цілком недоступних місць, хай де вони розташовані”, — каже Ніберг, що закінчує докторську дисертацію в Копенгагенському університеті.
“Чимало із найрідкісніших і найбільш загрожених видів, що є виключно на Гаваях, вибирають ті кліфові біотопи, але вивчення розмірів їхніх популяцій та отримання насіння були пов’язані з великим ризиком для польових біологів, що мали відповідну підготовку для такої праці”, — каже ботанічка Енн Сакаї. Квіти, зірвані на острові Кауаї, імовірно, належать до цілком нового виду Schiedea. Рослини, що походять із їхнього насіння, зібраного в межах цих досліджень, ростуть тепер у Каліфорнійському університеті в Ірвайні завдяки Сакаї та її чоловікові Стіву Веллеру. Вони обоє досліджували Schiedea понад три десятиліття. “Вони могли докладно мапувати популяцію недоступним для нас способом, тоді як ми збирали ті рослини, спускаючись на канаті”,— каже Веллер.
