By Глибоко під землею радіоактивні елементи розщеплюють часточки води, утворюючи складники, завдяки яким може розвиватися підземне життя. Цей процес, званий радіолізом, призводить до того, що бактерії впродовж мільйонів і навіть мільярдів років перебувають в ізольованих, наповнених водою скельних щілинах і отворах на Землі. З нової праці, опублікованої в часописі Astrobiology, випливає, що радіоліз міг також підтримувати життя мікроорганізмів під поверхнею Марса – пише Нік Огаса в журналі Scientific American.
Поверхню червоної планети знищують піщані бурі, космічне випромінювання й сонячний вітер, але певні форми життя могли знайти прихисток у її глибинах. “Середовище, у якому ми маємо найбільший шанс знайти життя на Марсі, розташоване під поверхнею”, – говорить Джессі Тернас, палеонтолог із Лабораторії реактивного руху та головний автор нової праці. Досліджуючи марсіанське підземелля, науковці зможуть дізнатися, чи могло там зберегтися життя. Наразі найкращими доступними зразками з-під поверхні є марсіанські метеорити, які впали на Землю.
Використовуючи зібрані сателітами й марсоходами дані, Тернас і його колеги оцінили розміри гранул, склад мінералів і насиченість радіоактивними елементами марсіанських метеоритів, а також пористість марсіанської кори. Ці результати вони ввели в комп’ютерну модель, яка симулювала радіоліз, щоб виявити, якою була б ефективність процесу утворення водню та сульфатів, тобто тих хімічних складників, які можуть підтримувати метаболізм підземних бактерій. Науковці повідомляють, що, якби вода була наявною, радіоліз під поверхнею Марса міг би підтримувати існування мікроорганізмів упродовж мільярдів років – можливо, навіть і сьогодні.
Радіоліз на Марсі вивчали й раніше, але зараз уперше для дослідження імовірності життя під поверхнею використали марсіанські скелі. Тернас і його колеги оцінили також потенційне різноманіття життя в марсіанському підземеллі й виявили, що в кілограмі скелі може перебувати до мільйона мікроорганізмів (геобіологи дістали схожий результат на просторах під поверхнею Землі).
З’ясувалося, що метеорити, у яких виявили найбільш пристосовані до життя умови, збудовані з реголіту, що зветься брекчія. “Ми вважаємо, що вони походять із південних марсіанських височин, які є найстарішими теренами на планеті”, – каже Тернас.
Підземне життя, що було описане в цих дослідженнях, вимагало б води, але невідомо, чи на планеті існують ґрунтові води. Про це говорить Луєндра Ойга, планетолог із Рутгерського університету, який не брав участі в цьому проєкті. Наступним важливим кроком стане встановлення, чи марсіанська кора містить воду, а ця праця може стати мотивацією для її пошуків. Ойга каже: “Там, де є ґрунтові води, може бути також і життя”.
