Міграційна криза на білорусько-польському кордоні посилюється

Міграційна криза на білорусько-польському кордоні посилюється
На кордоні між Польщею та Білоруссю ситуація й далі напружена. Кількість нелегальних мігрантів збільшується щодня. За останніми даними, там перебувають приблизно 16 тисяч біженців, які хочуть потрапити в Євросоюз. Між ними й польськими прикордонниками вже декілька разів відбувалися сутички. Невелика частина мігрантів змогла прорватися через кордон, але невдовзі польські силовики знайшли й повернули цих людей назад. Для допомоги прикордонникам Польща залучила регулярні війська.

У ЄС заявляють, що ситуація з мігрантами є спланованою операцією білоруської влади, за якою стоїть російський президент Володимир Путін. Є неспростовні докази того, що білоруські силові структури підвозять нелегалів до кордону, а назад до Білорусі вже не пропускають. За інформацією розвідувальних структур Польщі, декілька груп радикальних мігрантів пройшли навчання під керівництвом білоруських силовиків і навіть отримали зброю. Їх готують до силового прориву кордону. Проте чи піде білоруська влада на такі крайні заходи – важко сказати, оскільки це може спричинити кровопролиття з обох боків і посилення конфронтації між країнами. Тож мігранти опинилися в пастці: застрягли між двома державами без їжі й теплого одягу напередодні зими.

Керівництво Польщі вже заявило про наміри повністю закрити кордон із Білоруссю. Це зашкодить торговельним відносинам між державами, адже з Білорусі в Польщу й інші країни ЄС надходять різні товари. Лукашенко у відповідь заявив, що такі наміри польської влади є необдуманими та злочинними, і навіть почав залякувати застосуванням сили, зокрема із залученням російських військових. Нещодавно РФ і Білорусь підписали оновлену військову доктрину і Кремль зобов’язався допомагати білоруській владі в кризових ситуаціях. Окрім того, Росія та Білорусь провели спільні військові навчання біля кордонів Польщі.

Лукашенко також погрожує перекрити газогін, що постачає паливо в Європу. Це може бути вигідним і для Росії, оскільки вона знову вимагатиме пришвидшення відкриття “Північного потоку-2”, апелюючи до того, що через Україну й Білорусь ризиковано пропускати газ. РФ також пропонує європейським країнам бути посередником у розв’язанні міграційної проблеми, хоча сама безпосередньо є до неї причетною.

США висловили занепокоєння цією ситуацією й закликали Польщу посилити контроль на кордоні, проте не реагувати жорстко на провокації, щоб не спричинити кровопролиття. Підтримали Польщу і країни Євросоюзу, зокрема Німеччина, Нідерланди, Швеція тощо. Єврокомісія погодилася виділити кошти на посилення польсько-білоруського кордону, а в ЄС уже готують новий пакет економічних санкцій проти влади Білорусі. Великобританія надіслала на допомогу полякам декілька десятків своїх військових. Неоднозначна позиція щодо цієї ситуації у Франції. Загалом країна підтримує Польщу, проте не бачить у міграційній кризі російського сліду. Тут проявилися певні проросійські симпатії французького президента Еммануеля Макрона.

Росія й Білорусь вимагають прямих переговорів із польськими високопосадовцями. Проте Польща, як і інші європейські країни, не визнає Олександра Лукашенка законно обраним президентом Білорусі, тож не може сісти з ним за стіл переговорів. Якщо ж країни ЄС це зроблять, то так визнають його легітимність. Лукашенку б цього дуже хотілося, тому він і розігрує міграційну карту.

Росії також вигідна ця криза: так РФ перевіряє кордони країн НАТО й розхитує внутрішньополітичну ситуацію в ЄС – сильна Європа Путіну не потрібна. У цій ситуації треба враховувати також і позицію Китаю, товари якого йдуть через Білорусь у європейські країни. У разі закриття кордону КНР також постраждає. Тому якщо ситуація загостриться, Китай, найімовірніше, тиснутиме на Білорусь і Росію, щоб розв’язати цю проблему.

Європейські політики шукають шляхи виходу з цієї кризи. Німецький високопосадовець Нільс Шмідт, наприклад, заявив, що міграційну проблему можна розв’язати з допомогою України. На його думку, біженців можна розмістити на нашій території, поки європейці будуть розглядати їхні справи. Однак хто буде їх утримувати, де їх можна буде поселити, оскільки Україна не має відповідної інфраструктури, – про це німецький політик не сказав нічого. У відповідь секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що розміщення мігрантів – це не проблема України. З таким самим успіхом німецькі політики можуть поселити біженців у себе вдома.

Проте українці також мають готуватися до можливих провокацій на кордоні. Якщо польські прикордонники не пропустять мігрантів на свій бік, білоруська влада буде змушена з ними щось робити, адже залишати їх у себе вона не налаштована. Тому є ймовірність того, що їх можуть скерувати на білорусько-український кордон, а він завдовжки кілька тисяч кілометрів. Звичайно, мігранти хочуть потрапити в Європу, але Україна в умовах безвиході також їм може підійти. Тому українська прикордонна служба вже заявила про посилення кордону. До 10 ділянок, де провокації є найімовірнішими, скеровано приблизно 8 тисяч українських прикордонників і представників Національної гвардії. Вони вже розмістилися в наметових містечках і проводять навчання для протидії проникненню нелегальних мігрантів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Геополітичні наслідки візиту Джо Байдена на саміт G20 Чи піде у відставку президент Чехії Мілош Земан?