Місце України в стратегічних концептах Збігнєва Бжезінського

Місце України в стратегічних концептах Збігнєва Бжезінського
Збігнєв Бжезінський – американський політолог, один із архітекторів євразійської геостратегії США. За офіційною біографією, народився у Варшаві, Польща, в 1928 році в родині дипломата, консула уряду Пілсудського в Україні Тадеуша Бжезінського. За іншою версією – в Харкові[1], за місцем тодішньої служби батька і мешкання родини. Сам З. Бжезінський в одному інтерв’ю сказав наступне: “Я народився у Польщі, а родина батька походить із Жовкви, на Львівщині. Мій батько народився в Перемишлі і я є Почесним громадянином Перемишля. Тому для мене велике значення мало відвідання Львова з приводу присвоєння звання Почесного громадянина міста Львова”.

У 1997 році Бжезінський видав книгу “Велика Шахівниця. Панування Америки і її геостратегічні імперативи”, де описав принципи євразійської геополітики, змоделював можливі варіанти поведінки країн і їхніх союзів у майбутньому, давав рекомендації щодо збереження єдиної світової наддержави.

У книзі викладається відвертий і спрощений погляд на євразійську геостратегію США. Тектонічні зрушення на політичній карті світу вперше в історії висунули на роль світового лідера не євразійську державу, а США, які стали головним арбітром у відносинах держав Євразії. Після розвалу СРСР Євразія прагне зберегти попередній статус щодо геополітичного розміщення, а з появою нових потужних гравців (Китай, Індія) – змістити акценти. За прикладом Західної Європи у Східній Азії формується новий центр економічного розвитку і зростання політичного впливу.

На великій євразійській “шахівниці” триває боротьба за світове панування. Головними фігурами тут, на думку Збігнєва Бжезінського, є Росія, Німеччина, Франція, Китай та Індія. Ці крупні держави зі значними зовнішньополітичними амбіціями мають власну геостратегію і їхні прагнення можуть стикнутися з інтересами США. Американська могутність в Євразії повинна покласти край амбіціям інших країн щодо світового панування. США намагаються отримати контроль над Євразією, щоб не допустити на політичну арену суперника, спроможного кинути виклик Америці. Євразія, що сьогодні займає центральне становище та володіє 80% світових запасів енергоресурсів, є головним геоекономічним призом США.

Однак Євразія надто велика і немонолітна в політичному зрізі і тому, за задумом З. Бжезінського, є шахівницею, на якій водночас грають більше трьох гравців, змагаючись за глобальне панування. Суперники перебувають на західній – Європа та США, східній – Китай, південній – Індія та центральній частинах шахівниці. У серединній Євразії, за образним висловлюванням Бжезінського, – “чорній дірі”, лежить “політично анархічний, але багатий енергетичними ресурсами регіон”, потенційно важливий для Заходу і Сходу. Мова йде про території Росії, які зазіхають на регіональну гегемонію.

Величина території, значна чисельність населення і різноманітність культур Євразії обмежують глибину американського впливу, а тому, як це буває в шахах, можливі різні комбінації. Наприклад, якщо Захід на чолі з США прийме Росію у “Європейський дім від Лондону до Владивостока”, то Індія та Китай не зможуть наростити своєї могутності, а тому Америка отримає перемогу в Євразії. Але якщо Росія дасть відсіч Заходу, або ж укладе союз з Китаєм, то американська присутність на континенті значно звузиться. Тому об’єднання зусиль Китаю і Японії є небажаним.

У концепції геополітичного простору “Великої Шахівниці” Україні не відведено ролі “гравця”. Вона є новою та важливою територією на “євразійській шахівниці”, геополітичним центром, адже саме її існування допомагає трансформувати Росію. У наступних наукових працях Збігнєв Бжезінський деталізував своє ставлення до проблеми України. Зокрема у книжці “Україна у геостратегічному контексті” (2005) він аналізує проблеми відносин США з основними геополітичними суб’єктами та актуальні процеси сучасного українського соціально-політичного життя, відстоює ідею незалежної демократичної України для створення історичної трансконтинентальної Європи.

У грудні 2005 року у Києві в інтерв’ю газеті “Дзеркало тижня” Бжезінський чітко визначив місію України в поточних часових координатах. Зокрема він зазначив: “Я сентиментально та стратегічно відданий Україні. І цілком переконаний: коли Україна по-справжньому стане демократичною й по-справжньому європейською, тоді й Росії доведеться стати такою. Тому з погляду Європи, місія, покладена на Україну, навіть перевищує значення самої України. Успішна в демократичному та європейському плані Україна необхідна для створення історичної трансконтинентальної Європи”.[2]

 “Україна – це стрижень, чия міцність визначатиме – відбудеться це історичне розширення Європи чи не відбудеться”. Збігнєв Бжезінський пов’язує зміни в Україні, що відбулися після Помаранчевої революції, з подальшими перетвореннями в Росії, яку він хотів би бачити демократичною, цивілізованою. Напевно, детальний аналіз московського політикуму позбавив Бжезінського оптимістичних перспектив: “Гадаю, в найближчому майбутньому тенденція буде негативною. Росія прагнутиме до більш авторитарного й більш шовіністичного стилю політичного самовизначення. Ще будуть дуже сильними ностальгічні бажання, наповнені радянським уявленням про те, що таке “велика держава” і “велика Росія”.

Бжезінський Збігнєв. Стратегічне бачення: Америка і криза світової влади (пер. з англ. Ганни Лелів).

В останній прижиттєвій книзі “Стратегічне бачення: Америка і криза світової влади” (2012 р.)[3], присвяченій глобальним проблемам поширення гегемонії США у світі, Бжезінський, зважаючи на катастрофічні тренди зміщення центру тяжіння із Заходу на Схід, пропонує новітнє бачення розвитку “Великого Заходу”, до якого має ввійти й Україна.

У “Стратегічному баченні” Бжезінський стверджує, що Америка може і повинна брати активну участь у подоланні цивілізаційної кризи, але спершу вона мусить розв’язати внутрішні проблеми та дотримуватися стратегії, що відповідає її національним інтересам. Сполучені Штати, на думку автора, повинні підтримувати тіснішу єдність у Європі, а тоді залучити Туреччину та Росію до більшого та сильнішого Заходу.

Однак найближчим часом таке “залучення” не стане реальністю. Анексія Криму і окупація східних територій Донбасу підтверджують думку Бжезінського щодо маніакальних прагнень Кремля стати наддержавою чи відновитись у межах Радянського Союзу. “Росія вже не є імперською державою, і головним викликом для неї є завдання соціально-економічного відродження, не виконавши якого, вона буде змушена уступити свої далекосхідні території Китаю”.[4]

З огляду на сьогоднішню практику збереження держави та соціально-економічного розвитку України, пророче звучать слова Збігнєва Бжезінського: “Але, якщо чесно, ніхто не врятує Україну, окрім самих українців. […] Майбутнє вашої країни – в руках українців. Уперше! Вперше за всю українську історію”.

[1] До речі, у примітці перекладача книги Бжезинського Зб. Вибор. Глобальное господство или глобальное лидерство / Пер. з анг. – М.: Междунар. отношения, 2005, с.243 згадується також про місце народження в Харкові.
[2] Збігнєв Бжезинський: “Європа від Карбо да Рока до Камчатки” // Дзеркало тижня, 2005, 3 грудня, №47, с.2.
[3] Тут і далі цитуємо за: Бжезінський Збігнєв. Стратегічне бачення: Америка і криза світової влади (пер. з англ. Ганни Лелів). – Львів: Вид-во “Літопис”, 168 с.
[4] Бжезинский Зб. Вибор. Глобальное господство или глобальное лидерство / пер. с англ. – М. Международние отношения. – 2005, с.16.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ