Морська їдальня

Морська їдальня
На половині шляху між Шотландією й Бермудами є фрагмент океану, до якого щороку злітаються мільйони морських птахів. Нове дослідження, опубліковане в Conservation Letters, яке базується на аналізі даних моніторингу за останні кілька десятиліть, показало, що щонайменше 5 мільйонів мандрівних птахів із понад 20 видів з обох півкуль з’являються на акваторії площею приблизно 600 тис. км2, аби там поживитися – пише Ребека Дзомбак у журналі Scientific American.

Упродовж тривалого часу екологи підозрювали, що Північна Атлантика є важливою зупинкою та їдальнею для мандрівних морських птахів, але не мали вдосталь даних щодо їхніх перельотів над міжнародними водами. “Морські птахи, що мігрують, перебувають під найбільшою загрозою”, – говорить Теммі Дейвіс, учена з охорони природи з організації BirdLife International, головна авторка дослідження. З-поміж 21 виду, за яким стежать дослідники, чисельність 17 зменшується, зокрема й іпатки атлантичної, крячка полярного й тайфунника бермудського. Птахам загрожує забруднення середовища, надмірний і промисловий вилови риби, під час яких вони потрапляють у сітки разом зі своєю здобиччю. Хоча зони гніздування морських птахів на суші щораз краще охороняються, місця їхнього полювання у відкритому морі перебувають поза юрисдикцією держав і не мають жодної охорони.

Дослідники, які аналізували відстежені за допомогою супутників траси перельотів, були вражені кількістю особин, різноманіттям їхніх видів, а також тим, що вони послідовно вибирають один і той самий фрагмент Атлантики. “Нас здивувала кількість видів, які тут з’являються, а також дистанції, що вони долають, аби сюди дістатися, – каже Дейвіс. – Деякі особини перелітали 13 тис. км із віддалених акваторій Південної Атлантики. Найімовірніше, це місце пропонує їм щось фантастичне”.

“Чимось фантастичним” є, найпевніше, різноманіття їжі, яку забезпечують морські течії, що збігаються в цьому місці – припускають автори додаткових досліджень, описаних у Progress in Oceanography. Учені використали супутникові дані, комп’ютерні моделі й результати традиційних спостережень, проведених на борту корабля у 2017 році, який перетнув Північну Атлантику. “Так усе ще можна чимало дізнатися”, – каже головний автор публікації Еван Вейкфільд, еколог з Університету Глазго.

Вейкфільд пояснює, що птахи, котрі прилітають до цієї їдальні, покладаються на їжу, яку постачають ті течії. Науковці навіть зауважили, що різні види вибирають різні течії, що, очевидно, пов’язане з їхніми харчовими вподобаннями та мисливськими методами. “Це неймовірно, що є таке місце, яке їх усіх пов’язує. Сюди прилітають як найменші види, так і справжні велетні”, – каже Аутумн-Лінн Гаррісон, екологиня із Smithsonian, яка не брала участі в спостереженнях.

Науковці сподіваються, що результати нового дослідження заохотять підписантів Конвенції про охорону морського середовища Північно-Східної Атлантики утворити тут захищену морську зону. Така ініціатива могла б прокласти шлях і для наступних зон в інших цінних акваторіях у відкритих водах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Аляска палає Краще бути бабусею