Московське царство: предки та нащадки

Іноді нам здається, що Путін уже не перевершить себе в підлості та блюзнірстві, але президент Росії завжди знаходить у собі сили, щоби здивувати нас своєю ницістю. Справа в тому, що така поведінка в московських правителів у крові, бо все Московське царство будувалося на підлості та обмані.

Навіть відомості про заснування Москви – брехня. Побудував Москву не Юрій Долгорукий, як це стверджували радянські історики. Рік заснування Москви – це рік її першої літописної згадки. Пам’ятник Долгорукому, який заклали на честь 800-річчя Москви, – насправді пам’ятник невідомо кому, адже не збереглося інформації, як виглядав князь. Москва й Москвою не була, а звалась спершу Кучково – за іменем боярина Степана Кучки, який володів цим селищем. Заслугою ж Долгорукого було лише те, що він бачився в Кучково зі своїм троюрідним братом Святославом Ольговичем. До речі, Долгорукий за щось стратив боярина Кучку, а за що – невідомо й досі. Можливо, боярин затівав проти князя якусь підлість. Кучково поступово стало Москвою, за назвою річки.

Але як брудне містечко перетворилося на центр цілого царства? Через випадковість, а також за допомогою обману та підлості. Першим, хто приєднав до Москви інші землі, був син Олександра Невського – Данило Олександрович. Про його батька теж можна багато чого розповісти. У російській історії звикли згадувати неймовірно роздуті перемоги Олександра Невського, забуваючи про те, що він особливо жорстоко придушував бунти новгородців проти татаро-монголів, які тоді правили цими землями, їздив в Орду доносити на своїх недругів, вислужувався, збираючи загарбникам більшу данину, ніж стягували самі монголи. Але це вже тема іншої розповіді. Достатньо буде згадати, що Данило перейняв від батька підлість, але не розум. А відомий він лише тим, що отримав у спадок містечко Переяславль-Залісський.

Його сини Юрій та Іван (Калита) були хитріші та підліші за батька. Борис Акунін у своїй книзі “Історія російської держави” стверджує, що вони були в Орді частими гостями. Акунін пише лагідно: “Обоє прекрасно володіли мистецтвом дипломатії та підкупу, багато часу проводили в Орді та вміли переінтригувати своїх суперників”. Іншими словами, були мерзотниками та негідниками.

Арабський мандрівник Ібн-Батута, який у 1334 році бачив в Орді посольство Івана Калити, писав, що московити – “люди із рудим волоссям та блакитними очима, дуже хитрі та підступні”.

Краще і не скажеш! Титул великого князя Іван Калита виторгував у татар за придушення повсталої проти ординців Твері. Він зібрав об’єднане московсько-суздальське військо та разом із монголами спалив Твер, а також пограбував та знищив майже всі містечка та селища князівства, що не брали участі в повстанні. Людей із тих земель пригнали в Московію.

Іван Калита надовго позбавив сили конкуруюче із Москвою князівство. За це він отримав можливість збирати для окупантів данину не тільки зі своїх володінь, але і з довколишніх земель. Завдяки такому впливу Калита поступово доводив менших сусідських володарів до злиднів, а потім скуповував їхні землі, розширюючи в такий спосіб Московське князівство.

Коли тверський князь Олександр Михайлович випросив у загарбників прощення та повернувся у свої землі, Іван Калита поїхав в Орду та звів на нього наклеп. Хан Узбек викликав до себе Олександра із сином, щоби розібратись у цій справі, але московський князь підлаштував усе так, що Олександра та його сина стратили, і саме Калита наполягав на тому, щоб їхня смерть була якомога жорстокішою.

Так і постала Московія – на підкупах, обмані, знущанні над власним народом. Для російських монархів обман та зрада стали звичною річчю. Прикладів сотні, варто лише заглибитись в історію. Більшовики, які прийшли до влади після жовтневої революції 1917 року, діяли так само – обманом, терором, перетворивши підлість на свою головну стратегію.

Що робить очільник Московії зараз? Тримає своїх громадян у злиднях, завдяки чому акумулює гроші на війну, інтриги та підкупи. Війни веде підло, вважаючи, що для досягнення мети підходять усі способи. Намагається збільшити територію Росії, ослаблюючи сусідні держави.

Безпринципність влади – основа, на якій стоїть Росія. Українським державним діячам, які мають справу з РФ, треба про це пам’ятати. А особливо президентові Зеленському, який саме зараз намагається домовитись із Путіним про мир. На гнилому корені добре дерево не виросте. На це годі сподіватись.