Ми – діти галактики?

Ми – діти галактики?
Якщо запитати в будь-якої пересічної людини чи навіть дитини, звідки походять організми, то вона інтуїтивно вкаже на небо. Отже, можливо, у нас на генетичному рівні збереглася пам’ять про зародження життя у Всесвіті?

Космогонічна гіпотеза про виникнення життя на Землі внаслідок перенесення компонентів живої матерії з Всесвіту з’явилася ще в античному світі. Наприклад, старогрецький філософ Анаксагор ще в Vст. до н. е. висунув припущення, що розкидані по всьому Всесвіту “зерна життя”, потрапивши на нашу планету, зародили на Землі перші організми. Але для античної Греції це припущення було надто революційним, тому й не знайшло підтримки.

Кілька тисячоліть, поки переважала релігійна концепція виникнення життя, цю теорію обговорювали лише в закритих орденах і спільнотах. І тільки в XIXст., за часів Дарвіна, науковий світ наважився на альтернативу релігійним твердженням. Сам Чарльз Дарвін не ризикнув оприлюднити свій погляд на зародження життя, а лише описав його еволюційний розвиток. Але інші науковці, натхнені сенсаційною теорією Дарвіна, висунули свої гіпотези щодо виникнення організмів. У середині XIXст. німецькі вчені Герман Ріхтер і Юстас фон Лібих описали теорію панспермії, за якою життя на Землю занесене через метеорити і космічний пил із Всесвіту. Згодом цю гіпотезу підтримали й інші науковці, зокрема британський фізик лорд Кельвін (Вільям Томсон) і лауреат Нобелівської премії, шведський фізик Сванте Арреніус.

Робота над науковим підтвердженням теорії панспермії розпочалася тільки в другій половині XXст., коли у людства з’явилася технічна можливість вивчати матерію поза атмосферою нашої планети та шукати зародки життя у метеоритах. Хоча у 60-х рр. XXст. у деяких зразках метеоритного походження виявили залишки одноклітинних організмів, переконливого наукового підтвердження ця інформація тоді не отримала.

Критики гіпотези панспермії стверджували, що організми не виживуть у космічному просторі за низької температури та потужної радіації. Однак сенсаційний випадок із місячним модулем “Аполлону-12”у 1969 р. довів, що суворі умови космосу не є смертельними для мікроорганізмів. Під час підготовки місячної експедиції на деякі елементи посадкового модуля потрапили бактерії стрептококи. Коли певні частини модуля через два з половиною роки було повернуто на Землю, щоб вивчити вплив космічного випромінювання, з’ясувалось, що мікроорганізми перейшли в латентний стан і вижили.

У 2006 році апарат НАСА DeepImpactза допомогою спеціального зонду проаналізував хімічний склад ядра комети Темпеля 1 і виявив у ньому воду й найпростіші органічні сполуки. Цей випадок також може бути підтвердженням правдоподібності ідеї міжпланетної панспермії.

Альтернативною до теорії космічного походження є гіпотеза про самозародження життя на Землі. Але все більше вчених вважають, що вірогідність такого збігу обставин, при яких сформувалася б повноцінна ДНК, математично є настільки малою, що насправді така подія просто неймовірна.

З погляду космології, якщо життя занесене на Землю ззовні, то проміжок часу між створенням планети і зародженням життя може бути не дуже великий. А якщо ж перші організми виникли на Землі автономно, то від моменту зародження планети до появи перших зразків життя повинно пройти дуже багато часу.

Нещодавно видання Phys.orgопублікувало результати дослідженьнауковців Інституту науки про Землю Токійського технологічного університету. Використовуючи передові методи дослідження залишків живих мікроорганізмів, а саме їхнього ізотопного складу, вчені з’ясували, що життя на Землі існувало ще понад 3,5-4 млрд років тому. Оскільки вік нашої планети приблизно 4,6 млрд років, найпростіші організми з’явилися майже відразу після її формування. Це свідчить про те, що “життя” притаманне всьому Всесвіту і може зародитися всюди, де для цього є відповідні біохімічні і фізичні умови. Отже, теорія панспермії є слушною.

Імовірно, ми справді діти галактики, а неправедні вчинки деяких людей пояснюються тим, що якщо на фізичному рівні можна тільки еволюціонувати, тобто покращити вид, то на душевному можлива також й інволюція.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ