Мити руки недостатньо: як українці порушують інформаційну гігієну

Мити руки недостатньо: як українці порушують інформаційну гігієну
“У мене немає телевізора” – це твердження в останнє десятиліття стало модним серед тих, хто воліє мати свободу від “зомбоящика” і самостійно обирати ту інформацію, яку споживає. Корисним інструментом у цьому, без сумніву, є інтернет, який дає доступ до даних зі всього світу. Але водночас і ширші можливості для введення людей в оману, особливо використовуючи алгоритми соціальних мереж. І, на жаль, велика частина наших громадян у ці пастки потрапляє.

Інформаційна гігієна українців

54% українських користувачів Facebook публікують фейки та маніпуляції. Такими є результати дослідження рівня інформаційної гігієни українців у Facebook, яке у серпні провела волонтерська ініціатива “Як не стати овочем”. Вона досліджувала, наскільки українці обережно й усвідомлено підходять до сприйняття і поширення інформації у соцмережі.

Як з’ясувалось, 29% користувачів публікують матеріали з посиланням на сайти-сміттярки – ресурси, які імітують онлайн-медіа, оприлюднюють новини, не дотримуючись журналістських стандартів, перекручують та маніпулюють фактами, формулюють спекулятивні заголовки; 34% оприлюднюють посилання на тексти, які містять маніпулятивну інформацію; 13% постять фейки, зокрема дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні; ще 10% користувачів проходять тести та ігри розважального характеру, які крадуть персональні дані.

Так звані сайти-сміттярки бувають замасковані під новинні ресурси, але в уважного читача одразу мали би викликати сумніви щонайменше їхні крикливі, надміру емоційні заголовки для привернення уваги і неграмотність текстів (часто це просто машинний переклад). І все ж, такі сайти доволі відомі і є основним джерелом новин для багатьох людей.

Серед десяти найпопулярніших інформаційних сторінок, на які підписані українці у Facebook, є, зокрема, такі сумнівні сайти, як BBCcCNN, Zvistka, “Актуальна мережа новин”, “Новини України та світу”, “Бджола” тощо. У першій десятці лише три справжні медіа – РБК, ТСН і Gazeta.ua. Так, до всіх цих ЗМІ також можна прискіпуватися через якість їхньої роботи й об’єктивність подачі новин, але принаймні це ті джерела, які мають обличчя, ми знаємо їхню історію, їхніх редакторів і журналістів, а отже, тих людей, які несуть відповідальність. На відміну від сайтів, які пишуть, наприклад, “шокуючі факти про вселенську коронавірусну змову”.

Варто додати, що такі сайти збільшують кількість підписників, використовуючи різні недобросовісні і маніпулятивні способи. Скажімо, пишуть: “Згоден, що кількість депутатів треба скоротити? Тисни лайк!” або “Погоджуєшся, що українки найкрасивіші?”. Людина ставить лайк і не здогадується, що насправді підписується на цілу сторінку.

Ще один важливий нюанс, який показало це дослідження: не варто нарікати на молодь, яка, мовляв, постійно сидить в інтернеті. Як з’ясувалося, чим молодша людина, тим менше у неї публікацій, які порушують інформаційну гігієну. І навпаки – у покоління 56+ таких дописів може бути приблизно 70%.

Боротьба з фейками

Сам Facebook також намагається протидіяти поширенню дезінформації. Зокрема, мережа видаляє облікові записи та контент, які порушують стандарти спільноти чи рекламну політику, зменшує розповсюдження фейкових новин та сенсаційного неправдивого контенту і повідомляє про них користувачів.

В Україні партнерами Facebook у цій роботі стали організації VoxCheck та “СтопФейк”.

Якщо експерт з перевірки фактів позначає певний пост як фейк, то такий допис опускатиметься нижче у стрічці новин. Також Facebook попереджає людей, які його бачать чи хочуть ним поділитися, що інформація недостовірна. Але чи допомагає це зупинити поширення неправдивого контенту? На жаль, як засвідчує наведене вище дослідження, не завжди.

Фактчекери також наголошують на тому, що для пересічних користувачів найкраще взагалі ігнорувати відверто фейковий допис. Так, на нього можна поскаржитись у Facebook – для цього є відповідна кнопка, але точно не слід гнівно його коментувати чи поширювати, мовляв, “дивіться, які нісенітниці пишуть в інтернеті”. Так лише зростає охоплення допису і популярність сторінки, яка його поширює.

Навіщо взагалі хтось продукує різні фейки і маніпуляції? Причини насправді можуть бути різні. Деякі сторінки у такий спосіб просто “накручують” кількість переглядів і підписників, щоб монетизувати свій контент та заробляти на рекламі. Політичні сили можуть використовувати такі прийоми для просування своїх цілей і очорнення конкурентів. А одним із найпоширеніших видів таких зловживань узагалі є різні прохання про допомогу на лікування дітей абощо, за допомогою яких зловмисники просто видурюють у довірливих людей гроші.

Коронавірусний фронт

Особливо “благодатною” у цьому плані виявилася тема коронавірусу. Кількість фейків щодо Covid-19 б’є всі відомі рекорди. Це насправді не дивно, адже особливо на початку пандемії дуже бракувало інформації про сам вірус і його поширення, а офіційні рекомендації ВООЗ, наприклад, щодо того, носити маску чи ні, мінялися в міру того, як проводились дослідження і з’являлись нові факти. А якщо інформації бракує, це тільки підсилює людські страхи і сприяє поширенню чуток.

Навіть таких, здавалось би, абсолютно абсурдних, як-от про те, що з вертольотів уночі будуть розпилювати дезінфектори, що коронавірус спричинений вежами 5G, що хатні тварини поширюють вірус чи навпаки – захищають від нього. І на тлі всього цього особливо підприємливі люди рекламували і продавали в інтернеті “ліки від коронавірусу”, які насправді ще навіть не винайдені.

Багато медичних міфів, зокрема пов’язаних з пандемією, систематично розвінчує ексочільниця МОЗу Уляна Супрун на своїй офіційній сторінці у Facebook. Вона, до речі, на 12-му місці у рейтингу політиків, на яких підписані українські користувачі соцмережі.

Але в цьому напрямку працює і низка інших активістів та громадських ініціатив. Наприклад, медичний блог MED GOblin постійно з’ясовує все про різні “фуфломіцини”, зокрема й ті, що нібито лікують коронавірус.

Бореться із мракобіссям у сфері науки і медицини також YouTube-канал “Клятий раціоналіст”, один із випусків якого був присвячений саме інформаційній гігієні під час Covid-19.

Спільнота “По той бік новин” також викриває неправду. Вона навіть запустила окремий сайт “По той бік пандемії”, де зібрані всі фейки, маніпуляції та правдиві повідомлення, які вони перевірили. В усіх матеріалах кожна теза підкріплена лінком на першоджерело або поясненням визнаних (а не псевдо) експертів. Також автори ініціативи пропонують достовірні джерела про коронавірус – сайти ВООЗ, МОЗ, урядовий сайт Covid-19 та інші.

Саме посилання на першоджерела є ключовою ознакою і всіх вищеперелічених сторінок. Натомість брак посилань на компетентні джерела мав би щонайменше насторожувати користувачів, коли вони хочуть поширити у себе на сторінці ту чи іншу новину. Отже, як виявилось, мити руки – не єдина і, можливо, не найголовніша гігієнічна рекомендація під час цієї пандемії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Казус “Є”: проблеми книжкового ринку, які не можна ігнорувати Освіта на часі