На 532 млрд тон льоду менше

На 532 млрд тон льоду менше
Минулого року було занотовано рекордний рівень зменшення величезного льодяного покрову Гренландії на 532 млрд тон, що викликало занепокоєння науковців через прискорення зросту рівня моря – це випливає із наукових досліджень, опублікованих минулого четверга. Про це пише інформаційне агентство HINA.

Це відповідає вливанню додаткових трьох мільйонів тон води до світового океану щодня, або шести олімпійських басейнів кожної секунди. Руйнування льодовика і морські потоки, що омивають льодяний блок Гренландії товщиною у два-три кілометри, є одними з найзначніших джерел зросту рівня моря у 2019 році і відповідальними за 40% цього зросту, тобто за 1,5 міліметра – повідомляють науковці у часописі Communications Earth & Environment.

Минулого року втрата льодяної маси була як мінімум на 15% більшою від попереднього рекорду, занотованого у 2012 році, але вчених більше хвилюють довготривалі тренди.

«2019-й і ще чотири роки рекордних втрат припали на останнє десятиліття» – говорить для AFP керівник досліджень Інґо Сасґен із німецького Центру полярних та морських досліджень Helmholtze.

Якщо б весь льодяний покров Гренландії розтопився, то рівень моря зріс би на сім метрів. Та навіть і менший зріст на усього кілька метрів змінив би прибережні території та забрав би терени, на яких зараз живуть сотні мільйонів людей.

До 2000 року льодяний покров Гренландії, що займає площу розміром у три Франції, акумулював стільки ж льоду, скільки і втрачав. Втрати надолужував сніг, який там випадав.

Але за останні два десятиліття темп глобального потепління змінив цю рівновагу. Відповідно до досліджень, які базуються на сателітарних даних, тріщина почала розширятися за останні два десятиліття.

Погодні зміни, котрі також є наслідком кліматичних змін, призвели до зменшення шару хмар, а відтак і до зменшення снігу. Ті системні зміни спричинили збільшення кількості теплих і сонячних днів, що призвело до пришвидшення втрати маси льоду.

У 2019 році льодяний покров всього тратив 1,13 більйона тон, з чого 45 % припадає на частину, яка сковзала у воду, а 55% – на танення льоду – каже Сасґен. Покров «повернув» собі 600 тон за рахунок опадів.

Інше дослідження, яке минулого тижня було опубліковане у тому ж часописі, твердить, що льодяний покров Гренландії пройшов точку неповернення і тепер вже приречений на розпад, хоч і не зрозуміло поки у який період.

Сасґен каже, що ще зарано говорити, чи досягнуто пункту, з якого немає повернення, але погоджується, що льодяний покров імовірно й надалі втрачатиме масу, навіть і в холодні роки. «Та це не означає, що надалі не потрібно намагатися обмежити глобальне потепління» – додає він. – «Кожна крихта градуса, на яку вдасться зменшити процес глобального потепління, зменшить і зріст рівня моря у розмірах та швидкості».

Науковиця Твіла Мун із Університету Колорадо каже, що льодяний покров втрачав масу щороку за останніх два десятиліття: «Якщо всім нам не дзвонили дзвони тривоги, то тепер вже мали б».

Від 1991 до 2018 років Гренландія втратила близько чотирьох більйонів тон маси, викликаючи середній зріст рівня моря на 11 міліметрів – за даними дослідження, опублікованого у грудні 2019 року у часописі Nature.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Полярна спека Вогонь і лід