By 
У США пройшов “супервівторок”– попереднє голосування у більшості штатів. Представник від Демократичної партії Джо Байден переміг у Північній Кароліні, Арканзасі, Міннесоті, Массачусетсі, Вірджинії, Алабамі, Теннессі та Оклахомі. Після поразки на праймеріз і кокусах в Айові та Нью-Гемпширі політик врахував свої помилки і значно посилив передвиборчу кампанію.
Найближчий суперник Байдена Берні Сандерс отримав перше місце у декількох штатах – Вермонті, Колорадо, Юті, значні шанси на успіх він має також у Каліфорнії. Кандидати від демократів Емі Клобучар та Піт Буттіджедж зняли свої кандидатури на користь Дж. Байдена під приводом об’єднання демократичних сил. І якщо Клобучар не мала на виборах жодних шансів, то молодий Буттіджедж розпочав кампанію доволі успішно, отримавши перемогу на кокусах в Айові. Найпевніше, що Буттіджедж та Клобучар домовилися з Байденом quid pro quo, тобто вони знімають свої кандидатури на його користь, а в разі перемоги Байдена отримують від нього державні посади.
Виборчі перегони продовжує демократка Елізабет Воррен, яка позиціонує себе захисницею середнього класу і пропонує обкласти багатіїв великими податками. Проте вона не виграла праймеріз навіть у власному штаті Массачусетс, тому загальні шанси на перемогу у неї незначні. Як і в Тулсі Габбард – індуїстки, конгресменки від Гаваїв, ветеранки війни в Іраку, яка проводить антивоєнну кампанію.
У передвиборчій гонці брав участь й ексочільник Нью-Йорка та доларовий мільярдер Майкл Блумберг. Він активно працював з виборцями і отримав перше місце в Американському Самоа. Хоча у Блумберга для передвиборчої кампанії фактично необмежені фінансові ресурси, значної підтримки серед американців він не має, що засвідчили результати “супервівторка”. Тому четвертого березня Блумберг заявив, що виходить з передвиборчої гонки на користь Дж. Байдена, якого він назвав своїм другом і великим американцем.
Отже, головним суперником Байдена тепер є Берні Сандерс, якого він звинувачує у надто соціалістичних поглядах та симпатії до комуністів. Сандерс натомість критикує Байдена за його мілітарну політику, зокрема підтримку війни в Іраку. Сандерс вже програв передвиборчі перегони у 2016 році Гілларі Клінтон, тому тепер докладе максимум зусиль, щоб виграти у Байдена, адже це його останній шанс. Сандерсу близька ліва ідеологія, він опирається на студентство, робітників, інші незахищені верстви населення, представників нацменшин, зокрема латиноамериканців, і має серед них багато прихильників. Він пропонує власну реформу медицини Medicare for All, в рамках якої хоче запровадити державне забезпечення медичного страхування для усіх – і бідних, і багатих. Ідея доволі приваблива, але дуже витратна. За словами Сандерса, реалізація реформи коштуватиме американському бюджету від 25 до 50 трлн доларів. Ще одна популістська заява Сандерса стосується запровадження безкоштовного навчання у коледжах та університетах, а також скасування усіх студентських боргів, однак скільки коштуватиме реалізація такої привабливої для молоді ідеї, політик не зазначає.
Певний час Берні Сандерса приваблював комунізм, а в 80-х роках він з дружиною навіть гостював у Радянському Союзі. Але, за словами політика, цікавив його насамперед не тоталітарний радянський режим, а концепція рівності та соціальної справедливості, яку він намагається запровадити в американському суспільстві. Сандерса також звинувачують у тому, що його підтримують росіяни. Однак політик повністю спростував цю думку, назвавши Путіна “бандитом-автократом”.Та попри те, Росії справді вигідно, щоб кандидатом від демократів був Сандерс, адже Трамп його легко переможе. Водночас нинішній очільник Америки кілька разів називав Путіна “хорошим другом”, тому він для росіян є більш вигідним, аніж Байден, який займає жорстку антиросійську позицію.
Серед республіканців успішно лідирує Д. Трамп, якого підтримує понад 90% виборців майже в усіх штатах. Попри те, перемогти Байдена йому буде нелегко. Передвиборча програма Байдена виглядає доволі привабливо для багатьох соціальних груп. Зокрема, політик обіцяє підняти економіку шляхом залучення значних інвестиції в інновації, підтримки науково-дослідних розробок, впровадження екологічно чистого виробництва. Також Байден обіцяє створити майже 10 млн робочих місць, захищати інтереси середнього класу, вирішити міграційну проблему. Політик виступає проти розділення родин мігрантів, тому має значну підтримку серед афроамериканців.
Байден також стверджує, що зробить Україну пріоритетом зовнішньої політики США. Київ, зі свого боку, також може відіграти важливу роль у передвиборчій гонці в Америці, оскільки скандал навколо Трампа розпочався саме з його телефонної розмови з українським очільником Володимиром Зеленським. Водночас слабкою ланкою Байдена є скандал навколо його сина Хантера, який деякий час був причетний до діяльності української газовидобувної компанії Burisma. Тому В. Зеленському та іншим українським політикам потрібно обережно і зважено висловлюватися про ці проблеми, оскільки це може суттєво вплинути на подальші відносини України та США.
Отже, “супервівторок” засвідчив беззаперечну перевагу Трампа серед республіканців та лідерство Джо Байдена серед демократів. Однак ці позиції можуть змінитися, оскільки праймеріз мають пройти ще у понад 30 штатах. Остаточне рішення щодо кандидатів від демократів та республіканців на посаду президента буде прийняте у липні на загальнонаціональних партійних зібраннях.
