На Венері, можливо, є життя

На Венері, можливо, є життя
Через екстремальні температури, буревії та інтенсивну вулканічну активність Венера видається останнім місцем для пошуку живих організмів у Сонячній системі. Однак нові дослідження підказують, що життя все-таки могло б існувати в кислотних хмарах цієї планети – пише видання Jutarnji list.

Другу планету від Сонця часто називають “сестрою” Землі через схожий розмір, масу й густину, але на цьому подібності закінчуються. На відміну від нашої планети, на Венері температура сягає 464°C, адже її атмосфера здебільшого складається із діоксиду вуглецю, який утримує тепло. У минулому на цій планеті були океани, у яких потенційно могло б зберігатися життя, але вся та вода випарувалася.

І хоча життя на поверхні Венери неможливе, воно могло б існувати в хмарах сірчаної кислоти, які вкривають планету. Можливо, вони є більш придатними для збереження життя, ніж припускали раніше – про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому в Proceedings of the National Academy часопису Sciences.

Колектив науковців під керівництвом Сейрам Сігер, астрофізички та дослідниці планет із Массачусетського технологічного інституту, створив хімічну модель атмосфери Венери, яка “передбачає, що хмари не повністю складаються із сірчаної кислоти, а частково містять суміш солей аміаку, що може бути наслідком біологічного виробництва аміаку в краплинах хмар”.

Це означає, що ті хмари не є “більш кислотними”, ніж деякі екстремальні зони на Землі, у яких можна знайти життя – повідомляють вчені. Аміак є необхідним для багатьох біологічних процесів, а його наявність у краплинах хмар, імовірно, вказує на те, що “життя може створювати своє середовище на Венері”.

“Це дослідження наводить на думку, що в атмосфері є аміак і що цей ланцюжок хімічних реакцій дійсно відбувається, – сказала Сігер для Inverse. – І справді чудовим наслідком цього є те, що деякі краплини у хмарах на Венері могли б бути більш сприятливими для збереження життя, ніж вважалося раніше”.

Сігер входить до групи вчених, які передбачили наявність фосфіну – ще одного газу з “біопідписом” – у хмарах на Венері у 2020 році, а сьогоднішнє дослідження є продовженням тієї праці.

Однак учена підкреслює, що “населеність” атмосфери Венери наразі є лише гіпотезою, водночас висловлюючи надію, що “у дуже далекому майбутньому… ми зможемо спробувати привезти взірець складу хмари на Землю й пошукати в ньому життя”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Несподіване відкриття на Марсі Донька першого астронавта вирушила слідами батька