By Такі досягнення, як захисна вакцинація дітей чи хірургія ока методом LASIK, суттєво покращують якість життя багатьох людей у заможних суспільствах. Але їхній вплив у країнах, що розвиваються, буває дуже обмеженим або ж вони запроваджуються із запізненням. Натомість спорудження будинків за допомогою 3D-принтерів, згідно з підрахунками ООН, може допомогти розв’язати проблему поганих житлових умов для 1,6 млрд людей у всьому світі – пишуть Бернард Меєрсон і Карло Ратті в журналі Scientific American.
Концепція просторового друкування будинків не нова. Кілька підприємств уже надрукували будівлі на Лонг-Айленді в Нью-Йорку та в Остіні, що в Техасі, і результати мають багатонадійний вигляд. Такі матеріали, як бетон і різноманітні суміші піску, штучні матеріали і сполучні речовини, привозять на будівельний майданчик і екструдують через велетенські 3D-принтери. Тривимірне друкування споруд як порівняно простий і дешевий метод будівництва здається добрим розв’язанням житлових проблем у віддалених і вбогих регіонах. Однак перешкодою є брак інфраструктури для транспортування матеріалів.
Останнім часом натхненням для деяких фірм стали проєкти з розвитку будівництва на Марсі, де доступною є тільки місцева сировина. У маленькому містечку Масса-Ломбарда, що в Італії, елементи прототипу будинку, спроєктовані студією Mario Cucinella Architects, друкуються із місцевого глинистого ґрунту, що робить весь процес простішим, дешевшим та енергоощаднішим. Ґрунт змішують із коноплями й рідким сполучним матеріалом, а потім італійська фірма 3D-друку WASP екструдує сумішшар за шаром у заданих формах і поверхнях. Так усувається необхідність транспортувати приблизно 95 % потрібних для будівництва матеріалів.
Інший підхід, продемонстрований WASP у співпраці з проєктним бюро RiceHouse, базується на багатовіковому досвіді виготовлення мулової цегли в сухих регіонах. Цей процес полягає в приготуванні традиційної суміші болота з природними волокнами, які є в цій місцевості. Сировину не впихають вручну у форми, а помпують через 3D-принтер, наданий WASP. Будинок з’являється за набагато коротший час, ніж зведений традиційними методами, і є витривалішим завдяки геометричній точності надрукованих стін. Жодну сировину не доставляють з-поза самого будівельного майданчика.
Завдяки методу WASP конструкції, які вийшли з ужитку, можна просто розділити на базові матеріали, що підходять для нового використання. Ця безвідходна циклічна модель відома вже тисячі років. Зараз на горі Ериче на Сицилії й досі стоять будинки, зведені з решток споруд, які виникли за 10 століть до того.
