By 
Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей відтермінувала голосування щодо угоди про вихід країни з ЄС на третій тиждень нового року. Про це вона заявила 17 грудня в Палаті представників парламенту.
Таке рішення можна пояснити бажанням уряду Британії отримати від ЄС додаткові гарантії щодо етапів підготовки та підписання угоди про зону вільної торгівлі, а також переконати британських парламентарів підтримати цей проект. Однак чому Британія ініціювала вихід із ЄС і чи вигідно це для країни?
Консервативні кола скептично сприймали входження Великобританії до Євросоюзу у 1973 році, навіть в уряду це рішення викликало сумніви. Попри те, що Британія є одним із провідних членів ЄС, вона не відмовилася від своєї міцної валюти (фунт), не ввійшла в Шенгенську зону, не адаптувала структуру своєї економіки під загальні інтереси ЄС. У Сполученому Королівстві (класичній капіталістичній країні) конкурентний ринок послуг, високий рівень фіскальної централізації, потужна промисловість, побудована на передових технологіях, мінімальний аграрний сектор, низький рівень державних пенсій і соціальних гарантій. До того ж Лондон є фінансовою столицею Європи. Усе це робить Британію успішною державою з ефективним управлінням.
У 2015 році Британія розпочала процес виходу із ЄС. Остаточне рішення залежало від переговорів із Євросоюзом щодо вигідніших умов членства. У листопаді того ж року уряд Великобританії надіслав представнику Європейської Ради Дональду Туску відкритий лист, де окреслив свої цілі: вільна торгівля на світовому ринку, а не тільки в зоні ЄС; зниження рівня бюрократії і регулювання бізнесу, підвищення конкурентоспроможності ЄС; повага до суверенітету країни і відмова від подальшої тісної побудови політичного союзу; ускладнення доступу до робітничих та неробітничих пільг для мігрантів у ЄС. Щодо перших трьох пунктів було досягнуто компромісу, а от проблему міграції, на думку представників країн ЄС, не можна вирішити, не порушивши права на свободу пересування по Євросоюзу, що є однією з його головних ідей.
Референдум про Брекзит відбувся 23 червня 2016 р. у Великій Британії та Гібралтарі. За вихід із ЄС проголосували 51,89% британців. На той час економіка країни росла, рівень безробіття був на третину нижчим, ніж в ЄС. Натомість насувалась негативна тенденція щодо торговельного балансу (54% – ввезення різноманітної продукції і 44% –експорт у країни ЄС).
Невдоволення британського суспільства та провладних еліт накопичувалося впродовж кількох десятиліть, а порятунок Греції, допомога Португалії, Італії та іншим бідним країнам альянсу, прийняття мігрантів, митне та трудове регулювання лише загострило цю ситуацію. Якщо згадати ще й про квотування та розподіл – домінантні величини, закладені у фундамент ЄС, то картина виходу стане очевидною.
Після Брекзиту Лондон планує запровадити обмеження для іммігрантів, зокрема на соціальні блага, що дасть можливість ефективно реалізовувати бюджетну політику. Натомість Британії доведеться укласти торговельні угоди з 27 країнами-членами ЄС, щоб продавати свої товари в Європі. Однак експорт може відбуватись вже не на таких вигідних для Лондона умовах, як було раніше.
Сподіваємось, що керівництво нашої держави зробить правильні висновки із цього “розлучення”, оскільки національні інтереси України, зокрема й економічні, мають стояти на першому місці у прийнятті управлінських рішень.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
