By У 1835 році французький філософ Август Комте заявив, що ніхто й ніколи не дізнається, з чого складаються зірки. «Ми зможемо визначати їхню форму, віддаль, розміри і рухи – написав він – але ніколи не дізнаємося жодного способу, щоб дослідити їхній хімічний склад чи внутрішню структуру, а через це й – природу всіх організованих істот, котрі могли б жити на їхній поверхні» – пише Мартін Ріс у журналі Scientific American.
Відкриття, які було здійснено з того часу, повністю б потрясли Комте. Сьогодні ми знаємо, що Всесвіт є значно більшим і дивнішим, ніж хто-небудь міг припустити. Він не лише розтягається далеко поза Молочний Шлях у постаті незчисленної кількості галактик – що стало б несподіванкою для астрономів ХІХ і початку ХХ століть, для котрих наша Галактика становила весь «Всесвіт» – але й з кожним днем все швидше розширяється.
Зараз із великою дозою певності ми можемо відтворити космічну історію, яка триває 13,8 млн років, починаючи від моменту всього лиш однієї мільярдної секунди після Великого вибуху. Астрономи визначили темп розширення Всесвіту, середню густину його головних складників та інші ключові показники з точністю до 1 чи 2%.
Вчені розробили також правила фізики, яким підлягає простір: загальну теорію відносності і квантової механіки. Вони виявились значно дивнішими, ніж знані раніше правила класичної фізики. Користуючись цими правилами, вдалося передбачити існування таких космічних особливостей, як чорні дірки, нейронні зірки і гравітаційні хвилі. Історія здобуття знань є повною припадкових відкриттів, несподіванок і впертих науковців, що прагнуть до мети, яку інші вважали недосяжними.
