By Сьогодні українці стикаються із багатьма проблемами, що роз’їдають національне тіло зсередини: корупція, злодійство, демагогія, політиканство… Усі ці негативи митрополит Андрей Шептицький вважав “національними виразками” українського суспільства. Перефразовуючи слова великого українця, найбільшою бідою нашого народу в організації громадянського і суспільного життя є відсутність цінностей та екології свідомості.
Великою проблемою українців є лінощі і повна відсутність ініціативи. “Лінива і байдужа людина, ‒ як писав Андрей Шептицький, ‒ стає тягарем не тільки для власної родини, а й для громади, бо не хоче трудитися заради спільного блага”. Ця “національна виразка” не дає можливості відновити діяльність активних громад – національного руху, що діяв на західноукраїнських землях до 1939 року.
Про цю давню форму українського громадянського суспільства, головним постулатом якого було гасло “Єдність громади – єдність держави”, довідуємося із Франкового “Захара Беркута” та інших творів українських класиків. Активність громади і колективна свідомість у прийнятті важливих рішень допомогли українцям вижити у складі імперій. Та радянська влада, зрозумівши, що громади є патріотичним осередком українців, запровадила політику центризму, тобто повної залежності від Москви. Відсутність активної діяльності громад є чи не найголовнішою проблемою у внутрішній організації суспільства.
В Україні церква завжди була впливовим громадянським інститутом, однак ниніїї діяльність часто зводиться до виключно релігійних, а не загальносуспільних потреб. Заробітчанство і політиканствостали негативними явищами церкви, тому її вага у суспільстві як громадянського інституту невелика.
Чи не найгострішою проблемою сучасного українського суспільства є відсутність відчуття розбудови спільного добробуту. Це головна причина поганих доріг, аварійних будинків чи мостів, застарілої сантехніки, водопроводів, засмічення навколишнього середовища. Адже коли людина відчуває себе відповідальним громадянином, то розуміє, що ті блага, що перебувають у спільному користуванні, повинні бути кращими, ніж ті, які є у приватній власності, тому що кожна людина ними користується. Вузькість мислення корупціонерів вражає: не можна красти з доріг, по яких рано чи пізно доведеться їздити; не можна занедбувати екологію, бо це спричинить екологічну катастрофу (а від екологічної катастрофи врятуватися важко!); не можна бути безпечним, коли їздиш за кермом у алкогольному сп’янінні; не можна думати за власне життя, нехтуючи чужим.
Відсутність правильного ставлення до спільного чи загального добра як до власного добробуту ‒ головна причина низькоїгромадянської свідомості. Усе це – наслідок діяльності радянської влади, що знищила приватні господарства і намножила велику кількість злодіїв, охочих вкрасти загальне добро. Андрей Шептицький писав про цю проблему: “Спільне добро чинить із людей одне тіло, а якраз те спільне добро є основою всякої любови. Почуття й свідомість цього спільного добра, яке лучить людей, веде людину до зрозуміння, що загальне добро – то її власне добро, а ближні її – то наче вона сама!”.
Високі принципи митрополита базуються на християнських цінностях та відповідальності громадянина перед громадою, державою і людством, тому вони важливі у розбудові національної держави на сучасному етапі.
Століття тому інтелігенція Галичини та Східної України вважала свою майбутню незалежну державу частиною світової спільноти, а не Російської імперії. Найголовнішим чинником, який мав би об’єднати націю, була українська мова, натомість головною загрозою – москвофільство, яке сьогодні трансформувалося у “русский мир” та інші ідеологеми російської пропаганди.
Екологія свідомості як засіб подолання суспільних проблем залишається актуальною для нас і нині. Митрополит Андрей вважав, що “ключ до перетворення України знаходяться в ній самій”. Саме тому зміни повинні розпочинатися знизу, тобто для кожного особисто. Це стане таємницею нашого національного успіху і кроком до становлення зрілого відповідального суспільства.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
