By За приблизними підрахунками, у 2018 році малярією заразилося 228 млн осіб у світі. Але й досі не зрозуміло, як плазмодій, паразит, що спричиняє малярію та живе в тілі комарів, заражає людей і як поширюються гени стійкості до ліків проти малярії – пише Вівіан Каллієр у журналі Scientific American.
Різні роди цих паразитів можуть обмінюватися генами, коли розмножуються в організмі комара статевим шляхом. Мішані різновиди, які виникають, заражають людей через укус комахи. Нове дослідження детально пояснює, як плазмодій передає гени. У ньому було виявлено, що генетичне різноманіття цих паразитів в організмі однієї зараженої людини – навіть до 17 різних видів – може бути наслідком лише одного укусу. Цю працю було опубліковано у Cell Host and Microbe.
Життєвий цикл плазмодія охоплює перебування в тілі людини і комара. В організмі комахи паразит розмножується, змішуючи і пристосовуючи свої гени. Донедавна найефективнішим методом дослідження генетичної різноманітності плазмодію було змішування різних комарів і впорядкування суміші. Нова технологія дає змогу визначити, чи наявні у пацієнта паразити з’явилися внаслідок розмноження в межах однієї комахи, чи були внесені різними комарами.
Науковці взяли кров у пацієнтів у клініці, що обслуговує кілька сіл у Малаві, а потім виділили геноми паразитів, знайдених у заражених кров’яних тільцях. На основі аналізу змішаних геномів паразитів вчені виявили, що майже у всіх досліджуваних випадках джерелом зараження був один укус.
“Виділяючи паразитів у окремих клітинах цілої популяції заражених осіб, ми вперше змогли побачити, як відбувається зараження людей малярією, – каже Ієн Чісман, паразитолог із Техаського біомедичного дослідного інституту та головний автор цієї публікації. – Іноді внаслідок одного укусу комара передається матеріал, надзвичайно різноманітний генетично”.
Ці результати збігаються з тим, на що, опираючись на попередні експерименти, сподівалася Даян Вірт, дослідниця з Гарвардського університету, що спеціалізується на паразитах. Вірт не брала участі у дослідженні. Вона називає цю працю “важливим переломом, який дозволить значно краще зрозуміти, як відбувається трансмісія і рекомбінація у випадку малярії”.
Цей метод може також допомогти визначити, звідки походять інфекції. Коли зусилля з ерадикаціїобмежать число випадків на цій території, аналіз заражених проб крові зможе вказати, чи комарі прибули здалека, чи ерадикація вдалася не повністю – пояснює Едвард Венгер, директор досліджень глобального здоров’я з Інституту моделювання захворювань, що в Белв’ю, штат Вашингтон, який теж не брав участі у проєкті.
Окрім того, технологія може допомогти відслідкувати поширення мутацій, що спричиняють стійкість до ліків. Обмеження їхнього поширення є ключовою для публічного здоров’я стратегією, яка дає змогу зберегти ефективність дії ліків.
