Неолуддити, або футурошок ХХІ століття

Неолуддити, або футурошок ХХІ століття
Два століття тому в період промислової революції в Англії робітники руйнували машини, які, як їм здавалося, позбавляли їх робочих місць і були причиною “технологічного безробіття”. Такі борці з прогресом отримали назву “луддити”.

Очолював їх міфологічний Нед Лудд, який зруйнував дві панчішні машини. Згодом луддити спалювали цілі фабрики та навіть підняли повстання в болотах довкола Ноттінгема. З ними боровся уряд, їх страчували на площах великих європейських міст. Сьогодні, двісті років потому, відбувається зародження руху неолуддитів, які вважають, що нова промислова революція ХХІ століття, поява сучасних технологій, автоматизація і роботизація виробництва можуть спричинити масове безробіття, зникнення багатьох професії та навіть галузей.

Однак для таких апокаліптичних висновків немає жодних наукових підстав. Не існує точних розрахунків, які б підтверджували, що впровадження нових технологій і пов’язане з цим підвищення продуктивності праці спричинить перманентне скорочення зайнятості і зростання безробіття. Ба більше, між цими явищами немає логічного зв’язку. Технологічне безробіття – це значною мірою міф. Наприклад, коли автомобілі замінили кінний транспорт, це не призвело до надвисокого безробіття серед колишніх візників. У економіці, навіть повільно зростаючій, знищення робочих місць завжди супроводжується створенням нових вакансій, професій та компетенцій, до появи яких кожна сучасна держава повинна підготуватись заздалегідь.

У ХХІ столітті перед суспільством постало завдання адаптуватись до надшвидких технологічних змін. Неолуддити – борці з “наркотичною залежністю” від нових технологій і послуг, неможливістю нормального існування поза комп’ютерним світом. Неолуддизм критикує вплив науково-технічного прогресу (особливо в галузі комп’ютерних технологій) на людину і суспільство.

Вони вважають, що сучасна людина прагне бути частиною інформаційного середовища, тому з появою кожного нового пристрою, сервісу або цифрового підключення відчуває нові потреби. Від пейджерів до смартфонів, від радіо до Інтернету – ми завжди підключені до глобальної матриці інформаційної сфери. Ми неспинні в своєму прагненні задовольнити техноголод, а отримавши новітні пристрої або послуги, стаємо усе більш залежними від цих продуктів і їхніх виробників. Ґаджети потрібні нам настільки, що коли вони виходять з ладу, наша працездатність знижується або вичерпується. У людини з новими потребами з’являються нові психологічні, технічні і навіть юридичні проблеми. То чи можемо ми вважати себе насправді вільними людьми?

Результатом технологічної гонки став футурошок – психологічна реакція людини на стрімкі і радикальні зміні в її оточенні, викликані прискоренням темпів технологічного і соціального прогресу. Термін ввів соціолог і футуролог Елвін Тоффлер в однойменній праці, що вийшла в 1970 році.

Сучасні неолуддити

Тридцятитрьохрічний садівник Фелікс, що живе з батьками на південному сході Англії, свідомо відмовився від онлайн-життя. Він не користується смартфоном чи соцмережами – лише електронною поштою і простим стільниковим телефоном з ліхтариком. Чоловік довіряє тільки “аналоговим” речам. Фелікса не бентежить, що його ім’я є в телефонній книзі, а от лондонська транспортна карта Oyster здається йому надто цифровою, оскільки дані про переміщення по ній обробляються і можуть зберігатися на серверах. При цьому чоловік не вважає себе параноїком, просто він не зважає на сучасні “цифрові заморочки”.

Ну думку Фелікса, соціальні мережі, без яких люди не уявляють сьогодення, “пожирають його життя”. У 2018 році це може звучати як політична заява і навіть “ідеологія луддитів” новітнього часу, але, як стверджує чоловік, така технологія його просто не цікавить. Таких, як Фелікс, сучасний світ сприймає як живу аномалію. За словами чоловіка, люди ставляться до нього захоплено та водночас збентежено. Але, на його думку, краще взаємодіяти із зовнішнім світом природно, по-людськи, без технологій, які перешкоджають цьому. Фелікс користується Інтернетом у місцевій бібліотеці всього одну годину двічі на тиждень. Як правило, він шукає номери, адреси або інформацію про нові музичні гурти.

Не всі люди, що вирішують покинути соціальні мережі, роблять це з тією ж мотивацією, що й Фелікс. “Я вилучив свій профіль з соцмереж, бо вони обмежували мою приватність”, – розповідає військовий інженер Баррі Хей. “Жодної ідеології в цьому немає. У мене настільки багато безпосереднього спілкування, що мені достатньо особисто зустрітися із знайомими, друзями – це головний момент. Я дізнаюсь новини з ТБ і безпосереднього спілкування з кимось”, – говорить художниця Тетяна Соболева.

Неолуддитами керує не лише страх залишитися аутсайдерами, що не встигають за інформаційною гонкою, але й втратити традиційний сенс та звичні життєві цінності. Й ці фобії є небезпідставними. У 1997 році ООН ввела поняття “інформаційна бідність”. Воно відображає зростання соціальної нерівності за принципом доступу до комп’ютерної мережі.

Останнім часом зростає інтерес до йоги, медитації та інших практик, які начебто допомагають досягнути внутрішньої гармонії і знайти сенс життя. У соціумі з’явився відчутний попит на все антитехнологічне, а “повернення до витоків” стає новим фетишем. Компанія Innocent Drinks провела два фестивалі “Unplugged”, на яких немає ні Wi-Fi, ні 3G, ні навіть звичної електрики. У своєму бажанні відмовитися від технологій деякі люди заходять ще далі – переїжджають у сільську місцевість, створюють комуни і незалежні від зовнішнього світу співтовариства без сучасних технологій. Згідно з даними Руху за ідейні общини, що досліджує розповсюдженість альтернативного способу життя, у перші 10 місяців 2016 року було засновано 300 екопоселень.

Наслідки

Якщо люди віритимуть, що роботизація пригноблює, а не звільняє, цю думку буде неможливо викорінити. У 1978-1995 роках Тед Качинський, відомий як Unabomber, розіслав поштою бомби за 16 адресами, зокрема в університети і авіакомпанії, внаслідок чого три людини померли та ще 23 отримали поранення. Анархіст Качинський був математичним генієм з Гарварду, який вірив, що технологічний прогрес погубить людство. У своїх працях про цифрові технології він згадував про надрозумний штучний інтелект, який поневолить суспільство, про наслідки цифрової залежності для психіки і страшенну соціальну нерівність, яка настане, коли технології захоплять світ.

Сьогодні неолуддизм стає дедалі популярнішим, а його послідовники все гучніше заявляють про себе світові. Зокрема в листопаді 2017 року вони спалили технічну лабораторію La Casemate у французькому місті Гренобль. Злочинці назвали її “шкідливою установою, що поширює цифрову культуру”. За рік до того схожу акцію провели у французькому місті Нант. Офіційне повідомлення нападники опублікували на сторінках еколого-анархістського журналу “Earth First!”. У ньому, зокрема, йдеться, що Інтернет, який обіцяв противникам капіталізму звільнення, спричинив лише посилення тоталітарної системи – контролю і стеження за громадянами.

За останні роки у ЗМІ все частіше з’являються статті із заголовками “Роботи заберуть робочі місця”. Вони вселяють у громадську думку ідею про те, що штучний інтелект, автоматизація і роботизація є загрозою для працюючих людей. Не складно передбачити, що частина населення нашої планети вже піддалася футурошоку і починає звинувачувати у своїх проблемах чи неуспішності саме технічний прогрес. Однак згодом усі ці люди можуть перейти від слів до справи. Тому варто очікувати зростання інтересу до способу життя “без зручностей”, проведення масових протестів чи навіть антитехнологічних вуличних безладів.
Отже, незабаром неолуддити ризикують потрапити до одного списку екстремістів з ультраправими й ісламістами чи навіть підпасти під міжнародну програму запобігання радикалізму. Звичайно, неолуддити, як і їхні попередники двісті років тому, програють у цьому двобої з прогресом.

Та все ж трішки луддизму в нашому житті не завадить. Усвідомлення того, що технологічні зміни не завжди покращують якість нашого життя, не означає відмови від технологій. І якщо ви вважаєте, що час від часу можете обійтись без ґаджетів чи Інтернету, – ви не девіант і не старомодний дивак.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ