By Стан атмосфери нашої планети, яким він був мільярди років тому, є підказкою для шукачів позаземного життя – пише Лукас Джоел у журналі “Scientific American”.
Глибоко вдихніть. Майже 20% повітря, яке щойно пройшло крізь ваш рот чи ніс, – це кисень, газ, без якого не вижила б більшість створінь на Землі. Але якщо б ви спробували вдихнути повітря 1,87 млрд років тому, то почали б хрипіти.
Донедавна ми небагато знали про наповненість киснем атмосфери в епоху, коли на планеті жили лише мікроорганізми. Зараз геологи, що проводять польові дослідження у північній Канаді, вперше підтвердили, що кисню тоді було надзвичайно мало.
Той факт, що життя розвивалося при такому низькому вмісті кисню, є проблемою для науковців, які шукають позаземне життя. Ное Планавскі, біохімік із Yale University, пояснює, що наявність цього газу в атмосфері планети вказує на те, що на ній може існувати життя. Він є співавтором нової праці, опублікованої у липні (минулого року) в часописі “Proceedings of the National Academy of Sciences USA”. Але якщо середовище із вкрай низькою концентрацією кисню може підтримувати організми, то космічні телескопи, запроектовані на викриття цього газу, можуть ніколи не знайти таких форм життя. “Навіть якщо (такі планети) пульсують розвинутим життям, віддаленим спостерігачам вони можуть здатися мертвими”,– каже Планавскі.
Планавскі разом із колегами визначав у скелях густину церіуму – елементу, котрий служить показником рівня кисню в минулому. Кисень пов’язується з церіумом у морській воді і витісняє його з неї, завдяки чому в осадових скелях цього елементу є менше. Дослідники виявили, що зафіксовані рівні церіуму відповідають густині кисню, який становить 0,1% від його сучасного вмісту в атмосфері.
Планавскі вважає, що на отримані дані потрібно зважити під час проектування нової генерації телескопів, які використовують для пошуків життя на інших планетах. Едвард Швайтерман, астробіолог із University of California, що у Ріверсайді, котрий не був задіяним у дослідженнях, підкреслює, що конструйовані сьогодні пристрої – наприклад, космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST), який розробляє NASA– не здатний розпізнавати таку низку густину кисню.
Майбутні космічні місії повинні зробити можливою детекцію малих кількостей кисню. Тож сьогодні шукачі позаземного життя не мусять затримувати подих.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
